– На фестивалі було 42 колективи з усієї України і один з Росії – з Бєлгорода, – розповіла учасниця хору Ярослава Дарійчук. – То все вигадки про те, що люди на Сході і Заході України різні. Як нас гарно приймали! Організувала фестиваль Дніпропетровська єпархія, а поїхали ми туди завдяки сприянню мера Миколи Федорука, який допоміг з коштами.
Зустрічали нас, як рідних: поїзд прибув уночі, а на пероні вже стояла гід, яка відвезла до сучасного готелю. Виступали ми чотирнадцятими і нас довго не відпускали. Публіка плескала стоячи! Наша керівник Орися Татаринова так розчулилася, що розплакалася на сцені. Ми гарно виступили завдяки її старанням та копіткій праці – готувала вона нас протягом місяця.
Ми виконали духовні пісні "Під твою милість", "З нами Бог", а також колядки в обробці Святослава Мельничука.
Приємно нас вразило, що хористи з Росії співали колядки українською мовою.
Мешканці Дніпропетровська – милі і душевні. Керівник хору Орися Петрівна заблукала у незнайомому місті і звернулася до перехожих українською мовою. Вони відповіли суржиком, але як зачаровані слухали мелодійну українську мову: "Говоріть, говоріть, ми хочемо вас слухати!.."
