При бешисі свинарник дезінфікують

Бешиха – одна з найпоширеніших інфекційних хвороб. Найчастіше хворіють тварини після відлучення до однорічного віку. Хворобу викликають мікроорганізми, які тривалий час можуть зберігатися у грунті, трупах. У солоному та копченому м’ясі збудник зберігається до 4 місяців. Під час варіння м’яса шматками завтовшки 10-15 см мікроб гине через 2,5 год. Захворювання поширюється хворими та перехворілими тваринами. Факторами передачі збудника хвороби можуть бути корми, підстилка, вода тощо. Цьому сприяють низькі та високі температури повітря за високої його вологості.

Залежно від форми перебігу, у хворих тварин спостерігається підвищення температури тіла до 41-42°С, загальна слабість, закреп, що може змінюватися кривавим проносом. На шкірі з’являються червоні плями різної форми. У місці натискування на них пальцями з’являється біла пляма.

За хронічного перебігу у тварин виявляють ознаки серцевої недостатності, посиніння шкіри черевної частини тулуба, вух, кінцівок, артрити (свині кульгають, важко спираються на ноги). Якщо не лікувати, то вони часто гинуть.

Під час появи захворювання здійснюють клінічний огляд і термометрію свиней. Явно хворих та підозрюваних у захворюванні ізолюють і лікують гіперімунною сироваткою (від 5-10 до 50-70 мл на одне введення). Крім того, застосовують антибіотики (бензил-пеніцилін, левоміцетин, ампіцилін, оксицилін, метицилін, фузидин, тетрациклін, фітроміцин, гентаміцин). Решту свиней неблагополучного свинарника прищеплюють у профілактичних дозах протибешиховою сироваткою (від 3-5 до 10-20 мл, залежно від віку та маси тварин), а через 10-12 днів вакцинують без попереднього введення сироватки.

Використовувати дозволяється лише проварене м’ясо. Забороняється вивозити та ввозити свиней, а також вивозити продукти забою. Свинарники дезінфікують розчином лугу чи формальдегіду.