З настанням зими в лісових угіддях області розпочалося полювання на вепрів, козуль, лисиць та іншу звірину. За неповний місяць вже стали здобиччю мисливців майже тридцять кабанів, яких чимало – вони навіть приходять до обійсть селян, шукаючи на городах поживу. Як, зрештою, і вовки – за свійською живністю.
Серед тих, хто полюбляє поживитися дичиною, є й іноземці, яких приваблює не лише полювання, а й неабияка краса Карпат. А "мисливські послуги" їм надають у Берегометі Вижницького району.
Іноземці "маму"
не вбивають
Ще декілька років тому працівники Берегометського лісомисливського господарства займалися промисловим полюванням – щороку відстрілювали 30-40 оленів, 50 диких кабанів, іншу звірину. Нині ж в угіддях, а це понад три тисячі гектарів, вполювати трофеї приїжджають іноземці, які платять за здобич чималі гроші. І завжди на полювання їх супроводжує єгер, імітатор реву оленів Юрій Горюк.
– Вони хочуть комфорту, щоби після лісових мандрів було де помитися, гарно відпочити, – розповідає єгер. – А в нас такого сервісу нема. У Фалькові є будиночок, де замість електрики горить свічка. Приїхала якось група мисливців, які вполювали за тиждень сім оленів. Я супроводжував німця Віллі, який мав маленького мисливського пса, дуже вченого. Я зарикав через ріг, викликаючи оленя. І ось вибігає один – гарний, вгодований, а роги на голові – сім пагонів, а може, й більше. Пес тихо сидів у траві, а Віллі почав фотографувати красеня, а потім мав намір його вполювати, однак не встиг, бо самець втік, злякавшись фотоспалаху. Я знову затрубив у ріг, і невдовзі цей же олень знову підійшов до нас, що дуже здивувало німця. І цього разу трофей був наш. Як розповідав Віллі, він полював дичину у 36-ти країнах, але найдешевше це задоволення коштує у нас. Приміром, якщо олень у нас коштує п’ять тисяч доларів, то в Словаччині – втричі дорожче. Іноземці, до речі, самиць оленів не вбивають, як казав Віллі, це "мама, стріляти не можна".
Трофеями служать оленячі роги, черепи вовків, шкури
– А на яких ще звірів, крім оленів, полюють іноземці?
– На диких кабанів, вовків. Але беруть вони тільки те, що самі вполювали. Якось мені вдалося застрелити двох вовків, хотів поділитися з німцями, але ті не захотіли. Беруть, як трофеї, оленячі роги, черепи вовків, шкури. Звірини у лісах вистачає, треба тільки, щоби сервіс відповідний був, тоді можна гарні гроші від полювання мати.
Мені, наприклад, дивно, що рись занесли до Червоної Книги: цих хитрих хижаків у нас багато, вони винищують молодняк оленів і козуль. До речі, вовк переслідує здобич протягом двох кілометрів, а рись – ста метрів.
– Чи доводилося вам з ними зустрічатися?
– Аякже, і не раз. Якось аж трьох побачив, гарних, завбільшки із собаку. Злякався можливого нападу, але доки знімав рушницю, вони втекли. А якось ледь не потрапив у лапи ведмедя. Пішли ми навесні з товаришем, єгерем Петром Дворком, шукати оленячі роги: він в один бік, я – в інший. І ось чую якийсь шум з гущавини, а через мить на мене з розкритою пащею вибігає розлючений ведмідь. З переляку я закричав, подався назад і, зачепившись за пеньок, впав. Ведьмідь прожогом перескочив через мене і зник у лісі. Підбіг Петро, запитує, що сталося. Я розповів, а він: "Певно, він впіймав козулю, а ти перебив йому трапезу – звірі цього не люблять". Пішли ми в гущавину, звідки "хазяїн" вийшов, і побачили там двох маленьких ведмежат. Могли взяти їх, але побоялися нападу їхньої матері, яка, зрозуміло, була десь неподалік.
Є в нас і 53 зубри, але над збільшенням цієї популяції треба працювати: для їхнього розведення потрібні самці з інших регіонів.
Кабан коштує до 700 євро, ведмідь –до 3100
– А українські грошовиті мисливці полюють у вас?
– Звичайно. Був якось один з Донецька, розповідав, що полював на островах Бірючий і Джукозгач, де Кучма любив полювати. За його словами, там лише за в’їзд треба платити тисячу доларів. Радив і нам так робити, мовляв, покладіть біля Фалькова шлагбаум і жінку біля нього – нехай збирає гроші. Для іноземних мисливців у нас ціни на трофеї такі: олень – від 500 до 3500 євро, кабан – 200-700, козуля – 100-500, вовк – 600-700, ведмідь – 2600-3100 євро. Для наших мисливців ціни дещо менші, приміром, за оленя треба викласти до 5000 гривень. Треба сказати, що у нас набагато менше браконьєрів, ніж у сусідів, і це тішить.
Як каже Юрій Горюк, в цьому чимала заслуга головного мисливствознавця Олексія Марчука, який, йдучи на лісові угіддя, ніколи не бере із собою зброї, бо так вміє розмовляти з браконьєрами, що ті власноручно віддають йому рушниці чи відмовляються від браконьєрства.
8-12-2005, 20:59
0
889