Віник догори ногами – буде торгівля

Купуючи продукти, приміряючи модні штани чи вибираючи подарунок, ми маємо справу з продавцями, без мудрої поради яких точно б не обійшлися. Щоправда, бувають серед них і такі, сам вигляд яких відлякує настільки, що забуваєш про розкішну сукню на вітрині і чимдуж втікаєш до тітоньки, яка хоч і торгує скромнішим товаром, та так щиро обіцяла "скинути" 5 гривень... Мабуть, кожен бував у подібних ситуаціях і неодноразово замислювався, як живеться людям, через руки яких щодня проходить величезна кількість товару і...грошей. Тому вирішую спробувати себе у ролі продавця Калинівського ринку і особисто переконатися, чи легко щодня догоджати сотням покупців.

Робочий день продавців Калинки розпочинається о шостій ранку. До дев’ятої товар закуповують гуртовики. Найсумніший день на ринку – понеділок, який, до речі, я вибрала для свого експерименту. За словами продавців, багато людей звикли до думки, що на Калинці у понеділок вихідний, тому і порожньо між рядами. Ось, мовляв, прийшла б у неділю... У вихідні на ринку велелюдно, а ще особливо перед початком навчального року.

Покупців часто турбує, як вони виглядатимуть перед сусідами

Примостившись біля продавщиці Оксани, яка щиро прийняла мене до себе, починаю спостерігати за базарним життям. Незважаючи на те, що покупців мало, підприємці не сумують. Відсвяткувавши день народження когось з продавців просто біля контейнера, вони використовують вільний час, розмовляючи на найрізноманітніші теми. Тут можна почути, що робила вчора Марія, у якому ресторані краще святкувати весілля та іншу життєво важливу інформацію. Та тільки-но на обрії вимальовується потенційний покупець, як усі відразу ж стають привітними. Навіть, якщо це вже втретє приходить мати з дівчинкою, які не можуть визначитися, що ж все-таки вони хочуть купити. Головне в таких ситуаціях – бути стриманим та ввічливим. Чимало клопоту завдають люди із села, які, примірявши модну річ, довго вагаються (вголос!), як реагуватимуть на неї бабки із сусідньої хати, та й взагалі: "Що скажуть люди?" На власні очі бачила подібну ситуацію, коли дівчина, тричі примірявши коротеньку спідничку сучасного фасону, на четвертий таки відмовилася купувати її, бо хлопці у школі будуть сміятися. Бувають і "трагічніші" випадки, особливо, коли приходить щось купувати група дівчат. Часто одна з подруг без будь-яких докорів сумління може зганьбити річ, яку приміряє супутниця і яка, до речі, личить їй (жіноча логіка: тільки б ніхто не виглядав краще за мене).

Іноземці страждають через відсутність смітників

Легко працювати з іноземцями, які не тільки ніколи не торгуються, а й ввічливо дякують за кожну примірку чи просто надану інформацію. Єдине, що їх турбує: де можна знайти смітник на цьому ринку?! Продавці розповідають, що гості можуть ходити ринком весь день з одноразовим стаканчиком з-під кави і ламати голову над тим, де його кинути. Поради ж чернівчан викинути під ноги наводять на них жах.

Є у продавців і свої забобони. Віник у контейнері повинен стояти догори ногами, а дзеркало лицевим боком до відвідувачів. Хтось першими вторгованими грошима "змащує" товар, хтось плює на них чи торкається ними лоба, а потім – п’яти. За словами продавців, багато залежить від людини, яка прийшла першою, адже її щаслива (чи нещаслива) рука визначить торгівлю надалі. Якщо ж ви ризикнете запитати у продавця, котра година, не дивуйтеся, якщо не почуєте відповіді. Це ще один із забобонів – не казати час, щоби не віддати свій заробіток (яким чином гроші передадуться з відповіддю, я так і не зрозуміла). Це ще добре, якщо вам просто скажуть, що не знають, котра година, а можуть і нагрубити.

Прибутку може

не бути й тижнями

На жаль, неввічливих продавців набагато більше, ніж культурних. Можливо, ця роздратованість – через постійні стреси, адже, як розповів один продавець, торгівля –важка і відповідальна справа, прибутку може і тижнями не бути, а платити 550 доларів щомісяця за контейнер потрібно. На щастя, мої нові знайомі продавці виявилися людьми приємними і з почуттям гумору, яке так допомагає навіть у найважчих ситуаціях.

Та для себе я вирішила точно – продавцем не буду ніколи.

Що повинен

знати професійний продавець

Психологи запевняють, що професія продавця вимагає насамперед навиків комунікабельності, таланту переконання та красномовства.

Постійне спілкування з різними людьми вимагає, щоби продавець був найменш конфліктним та максимально стриманим. А ще ідеальний продавець повинен легко навчатися чогось нового, гарно виглядати, бути чесним і привітним.

П’ять "золотих правил" продавця:

- Виховайте в собі "відчуття клієнта", тобто намагайтеся зрозуміти, що саме йому потрібно і чим ви можете допомогти.

- Будьте терплячими.

- Ніколи не сперечайтеся з покупцями! Немає нічого гіршого за продавця, який хоче виглядати обізнанішим за клієнта.

- Не висловлюйте сумнівів у здатності клієнта заплатити необхідну суму.

- Пам’ятайте – вам також доведеться бути покупцем.