За його словами, теорію надпровідності речовини частинок кілець дозволяють підтвердити дані, отримані за допомогою американських космічних апаратів типу "Вояджер", а також останній проект НАСА – запуск до Сатурна зонда Кассіні-Гюйгенс. "Розгадка надпровідності дозволяє пояснити, як утворилися кільця, чому частинки льоду в них не перемішуються, звідки виникла навколо кільцевих дисків атмосфера, а також чому немає у Землі кілець, подібних до кілець Сатурна", – зазначив Чорний.
Вчений переконаний, що надпровідність частинок кілець підтверджується і тим фактом, що вони є реліктами ранніх днів Сонячної системи. "Вони ніколи не піддавалися нагріву, та й не можуть – Сонце слабо нагріває кільця Сатурна, температура там лише на сотню градусів вища за абсолютний нуль. Не можуть частинки льоду й злипатися, оскільки завдяки ефекту надпровідності магнітне поле з них виштовхується, розштовхуючи частинки", – вважає Чорний.
