Вперше Віктор сів за гральний автомат сім років тому. Фортуна посміхнулася, і вигравати сподобалося.

– Везучий, тому гроші до мене йшли, – пояснює. – Найцікавіше, що новачкам завжди щастить. Якщо ви йдете до автомата з наміром виграти, ніколи не досягнете успіху. Він ніби відчуває людину, яка цілеспрямовано тисне на кнопки. А ось хто вперше це робить, має шанс виграти.

Але виграші швидко припинилися, а до автомата тягло ще більше. Ось тоді й почалося найцікавіше.

– Своїх грошей спочатку вистачало, проте дуже швидко почав позичати. Роботи тоді не було, тому й застрягав біля автоматів, – каже Віктор. Граючи, міг забути про все. За гральним автоматом проводив дві доби. Ні їсти, ні пити не хотілося. Адреналіном харчувався. Цікаво, що гроші мене зовсім не хвилювали. Я азартна людина, тому для мене важливим був сам процес. Натискаєш на кнопку – 200, 400, 800 – чим більше, а потім раз – і нуль! Ззаду кричать: "Бери, бери", – а я граю далі. Загалом гравці діляться на три категорії: ті, хто йде з наміром щось виграти, азартні, які грають заради адреналіну і ті, хто стежить за автоматами. Останні, коли розуміють, що автомат прийняв вже певну суму, а попередній гравець так нічого не виграв, сідають після нього і грають. Все одно автомат якусь суму повинен повернути. Я знаю таких гравців, що все продавали – авто, будинки, речі. Були й випадки, коли через борги закінчували життя самогубством.

Сьогодні Віктор позбувся "автоматозалежності". Як йому це вдалося? Каже, що головне – це мати цікаву роботу та підтримку друзів і родини. Зізнався, що до автоматів намагається більше не підходити.

Студенти – часті клієнти

Кількість закладів з вивіскою "Гральні автомати. Рулетка" у нашому місті постійно збільшується. У департаменті економіки міської ради повідомили, що на сьогодні таких об’єктів є 96. Місця розташування також змінюються – зачиняються в одному місці, відкриваються в іншому. Знайти їх неважко – яскраві рекламні вивіски ніби заманюють відвідувачів.

Є такі, що працюють цілодобово, інші відчиняються о сьомій ранку. Натрапити на таких ранніх відвідувачів, на жаль, не вдалося, зате поспілкуватися з касиром, жінкою років 45, стало можливим:

– Наша справа маленька, – розповідає, – зарплата теж, усього 300 гривень. Працюємо до 22-ї години. Ввечері клієнтів, звісно, більше. Але зараз літо, то їх мало заходить. На щастя, бійок у нас не було.

– А які клієнти?

– Клієнти різні бувають. Студенти часто забігають, щоправда, зараз їх немає, але коли розпочнеться навчання, клієнтів вистачатиме. Звісно, є постійні. Буває, грають-грають і нічого не виграють, але все одно приходять. Був тут один такий, що зіграв на десять гривень і – невдача, то він як закричить! Трохи злякалася тоді, але так спокійні. Це, справді, мабуть, якась залежність у них, – ставить діагноз.

Прямую далі і, пройшовши якихось тридцять метрів, натрапляю на ще одні "Гральні автомати і рулетку". Ці працюють цілодобово, і автомати більш дорогі – мінімальна ставка 5 гривень. У попередньому можна було зіграти і за гривню. Два хлопці та дівчина з невиспаними очима та цигарками в руках на запитання відповідають неохоче:

– Звідки ми знаємо, скільки коштує один такий автомат? Цього вам, напевно, не скаже ніхто. Хоча, може, господар, але його ви не знайдете. У місті у нього десь п’ять таких точок.

Один автомат коштує не менше п’яти тисяч доларів

Подорожую далі. Не пройшовши і п’ятидесяти метрів, заходжу вже до більшого залу – з рулеткою та дорогими автоматами. Чоловік років п’ятидесяти неохоче спілкується:

– Власник наш у Криму живе, без його дозволу нічого не можу сказати.

– А хто частіше заходить до вас – жінки чи чоловіки?

– Заходять і жінки часто. Буває, що виграють, але загалом виграші дуже рідкісні.

До останнього пункту гральних автоматів йти довелося недовго. Заходжу – сидять два чоловіки міцної статури. Спочатку стало страшно, але на порозі відразу з’явилася приємна дівчина, котра спілкувалася не надто відверто. На моє здивування, на запитання досить щиро відповідав, весь у чорному чоловік (можливо, господар):

– Я вам скажу, що один гральний автомат коштує не менше п’яти тисяч доларів, але все залежить від програм, які закладаються. Вони можуть бути і значно дорожчими.

– А які максимальні виграші у вас траплялися?

– Це конфіденційна інформація, – втручається в розмову дівчина, – ми нікому її не розповідаємо.

Як то – грати на останні, пробую і сама. На місці вам розміняють купюри, як треба – по гривні, чи по п’ять – монетами. Рулетка коштує дорожче – мінімум 10 гривень, щоб один раз зіграти. Вкидаю до автомата спершу гривню – фортуна не посміхається, другу – нічого. Дійшовши до п’яти, забираюся пошвидше, а то ще й справді до залежності дійде. Хоча що таке 5 гривень, порівняно з 1000 доларів?