Шоу-групу "Вікторія" чернівчани називають не інакше, як буковинська "ВІА Гра", а хлопця-соліста – Валерієм Меладзе. Таке порівняння закріпилося за групою після того, як ведучий конкурсу краси "Міс Буковина" Петро Мага оголосив: "Якщо на сцені одна дівчина і чотири хлопці, то це Ольга Добрянська і гурт "Едельвейс". А якщо чотири дівчини і один хлопець, то це буковинська "ВІА Гра".Тато-продюсер завжди ставить свою "крапку"
– Мені більше б не подобалося, якби їх порівнювали з "Блестящими". А в порівнянні з "ВІА Грою" щось є, – каже керівник проекту Людмила Гатрич. – "ВІА Гра" відрізняється тим, що жоден гурт не може її повторити. У дівчат наче на чолі написано: "Інтелігенція" та "Аристократизм". Цього немає у "Блестящих".
Спільною рисою української та буковинської "ВІА Гри" є те, що пісні для обох колективів пишуть їхні продюсери. Музику для групи "Вікторія" створює композитор Іван Гатрич, а вірші – Людмила Гатрич, батьки учасниці колективу Вікторії.
– Ми довго сперечаємося з чоловіком, яка пісня повинна підійти для групи, – каже Людмила. – Але, як би ми не просили Івана Григоровича, він завжди ставить свою "крапку". Є дуже гарна пісня, яку дівчата хочуть виконати, але тато каже, що вони ще до неї не доросли. Тому зараз ми написали для них жартівливу пісню українською мовою "Чао, Бамбіно!".
Прихильники вважають, що назва гурту походить від імені однієї з учасниць.
– Але назва походить не від мого імені, а від назви студії, яка була створена 11 років тому в "Юності Буковини", – пояснює Вікторія.
– Нам подобається така назва, адже вона означає перемогу, – каже Таня. – Нас люди за цією назвою почали впізнавати, тому змінювати її було недоречно.
Минулого року шоу-гурт мав 93 концерти
Теперішній склад шоу-гурту "Вікторія" виник два роки тому. Кожен з учасників колективу – Вікторія, Ірина, Таня, Даша і Володя – займалися вокалом сольно. Хлопець прийшов у колектив рік тому.
– Вова співав у дитячих ансамблях "Золотий ключик" та "Буковинська зірочка". Якось для виконання циганської пісні дівчата з ансамблю "Вікторія" підтанцьовували йому. А рік тому він почав співати з ними, – розповідає Людмила Гатрич. – Прихід Вови розвінчав міфи про корпоративні посиденьки моїх дівчат. До речі, Вова та Таня – двоюрідні брат і сестра. Таню взяли до гурту, коли їй було 15 років. Але на корпоративи почали брати тільки тоді, коли їй виповнилося 16. Незабаром вона святкуватиме 17-ліття.
З попереднього складу "Вікторії" залишилися тільки Ірина та Віка. Наймолодша учасниця Даша закінчує школу, а найстаршій Ірині нещодавно виповнилося 19. Віці та Вові – по 18.
Минулого року шоу-гурт мав 93 концерти. У день траплялися по два-три виступи. Більшість корпоративних вечірок відбувалися у Чернівцях, а з концертами виконавці об’їздили Черкаси, Київ, Львів, Трускавець, Хмельник, Ворохту...Та найбільше запам’яталися Іванківці Кіцманського району.
– Є такі пафосні концерти, коли здається, що класно вийти на одну сцену з зірками, де гарне світло та апаратура. Але там немає такого кайфу, як коли ти виходиш на сцену в селі Іванківці, а перед тобою – такі добрі обличчя. Глядачі сприймають у стократ краще, ніж на великих концертах, – ділиться Віка.
Талісман гурту собачка Лапочка теж їздить на гастролі
У гурті кожен має свої обов’язки. Вова відповідає за мікрофони, Іра – за приготування їжі та всього, що стосується кухні, а Віка миє посуд. Костюми прасує кожен по черзі.
– Коли їдемо на виступ, Таня завжди говорить по мобілці. Даша – завжди з чіпсами. Іра з Вікою всю дорогу розмовляють та жартують. Вова сідає на задньому сидінні, бо він не може це слухати, – з усмішкою розповідають дівчата. Траплялися під час виступів й казуси.
– Якось Іра забула верхню частину костюма, і нам з Дашею довелося ділитися кофтиною, – пригадує Вікторія. – Ми розрізали її навпіл – я одягнула один рукав, Даша – інший, а вільні краї зав’язали довкола талії.
Є у гурту й талісман – собачка Лапочка.
– Вона з нами у Крим їздила, коли їй було шість місяців, – розповідає Ірина. – Якщо ми кудись їдемо, Лапуся завжди в мене на руках. А у Львові Лапочку носив Вова.
– Коли знімали кліп на пісню "Да и нет", Вові ніяк не вдавалося зіграти потрібну емоційність, – розповідає пані Людмила. – Є кадр, де усі четверо дівчат цілуюють його. Відзняли дублів десять. Знімали у Снятині, тож мешканці прийшли дивитися, а хлопцю було ніяково. Потім ми порахували, що дівчата поцілували його разів з п’ятдесят.
