З 12-річною співачкою Аліною Гросу кореспондент "МБ" зустрілася під час зйомок новорічної програми на телеканалі "Інтер", де юна леді грає роль Червоної Шапочки. Після зйомок ми всілися з Аліною на задньому сидінні її авто та поговорили про роботу, навчання та розваги."Боляче за те, що дорослі дядьки грають у наші дитячі ігри"
– Як почуваєшся у ролі Червоної Шапочки?
– Червона Шапочка виступає у ролі журналіста. Вона – дуже допитлива, енергійна та "гламурна". Я брала інтерв’ю в Остапа Ступки та Ольги Горбачової. Остап грає роль Казанови, а Оля – Афродіти. У роль Червоної Шапочки було легко увійти, адже у майбутньому хочу бути не лише співачкою, а й актрисою.
– Тобі дали більше слів, ніж "Авіаторам". Хлопці не ображалися?
– Ні, ми з ними давно дружимо. Якщо цього разу мені дали більше слів, ніж їм, то наступного разу "Авіаторам" дадуть більше слів, ніж мені. У цій постановці вони співають лише пісні. А я, окрім того, що співаю, беру ще й інтерв’ю. Коли береш інтерв’ю, треба бути трохи нахабною. Треба уявити себе на місці когось із відомих журналістів. Наприклад, Катерини Осадчої або Ксенії Собчак. Тоді розумієш, як треба зіграти. Намагаюся бути, як вони, але й додаю щось своє.
– Були казуси під час зйомок?
– Була пожежа. І саме тоді, коли я мала казати свої слова. Раніше таке вже траплялося. Я грала в одній виставі дівчинку Нору. І теж, коли я почала говорити, почалася пожежа. А ще один хлопчик підлив туди горілки і вина.
– Після відбору на дитяче "Євробачення" дуже розчарувалася?
– Ні, це "Євробачення" взагалі для мене, як день, що минає. Але мені боляче за те, що дорослі дядьки грають у наші дитячі ігри. Проте ні про що не жалкую. У мене зараз з’явилося більше вільного часу. Готуюся до сольних концертів Україною, Канадою та Росією. Тур Україною охопить усі обласні центри. Над концертною програмою працюю щодня. Готую новий альбом та кліп.
– На яку пісню буде кліп?
– Поки що це таємниця. Хочу змінювати імідж. Мої пісні будуть більш дорослі. Розумію, треба співати пісні для свого віку. Але пісні, які я співаю зараз, мають бути цікавими всім людям. Хочу переходити на ширшу категорію слухачів.
З усіх шкільних предметів – тільки "11" та "12"
– Як виглядає твій звичайний день?
– Прокидаюся вранці. Якщо треба йти кудись дуже швидко, можу встати о пів на сьому чи о сьомій. Роблю зарядку та йду снідати. Їм дуже мало, бо я на дієті. Переважно це фрукти, сир тощо. Потім до мене приходить вчителька з усіх предметів. Я займаюся з нею по чотири-п’ять годин на день без перерви. Може бути маленька перерва на п’ять хвилин після двох з половиною годин. Після цього їду в естрадно-циркову академію. Там у мене уроки вокалу, хореографії, акторської майстерності, сценічної мови, музики та англійської мови.
– Знаю, що в тебе відмінні оцінки з алгебри та геометрії...
– У мене всі "11-ки" та "12-ки". Навіть "десяток" немає. Це не через те, що мені вчителі роблять поблажки. Спочатку, коли я приходила до школи, вони до мене досить суворо ставилися. Вони думали, якщо я співаю, значить, маю погано вчитися. Мені дуже добре дається геометрія, географія, алгебра, всі мови та біологія. Трохи важче – історія, тому що там багато дат.
– Якщо у тебе такі добрі знання, може, ти науковцем хочеш стати?
– Я одного разу думала над цим. Але кар’єру співачки, актриси та бізнес-вумен я ніколи не проміняю. Бізнесом буду займатися точно. Хочу виготовляти мобільні телефони, годинники або автомобілі. Мрію про власну фірму в Україні. Розумію, що вже багато чого виробили, але хочу довести, що можна ще краще. Можливо, мені це не вдасться, але у житті треба йти тільки вперед.
"Люблю ходити
в "Ультрамарин"
та "Глобус"
– Як у тебе складаються стосунки з друзями із Чернівців?
– Дуже добре. Ми листуємося та зустрічаємося, коли я буваю у Чернівцях. Чернівці люблю усі – повністю! І парк, і вулицю Федьковича, і центральні вулиці. Я так давно не була в Чернівцях, а так хочу. Сумую трішечки. У Чернівцях я ходила в садочок. Щоправда, лише тиждень. Потім захворіла і пішла додому. Далі навчалася вдома. У другому класі знала всю табличку множення.
– Де любиш розважатися у Києві?
– Зі своїми братами та друзями люблю ходити в клуб "Ультрамарин", у парки, торговельний центр "Глобус" та на мости. У "Глобусі" прихильники впізнають, фотографуються. Там намагаюся виглядати не надто Аліною Гросу. Коли йду з друзями, мені не приємно, що у мене беруть автограф, а у них – ні. Якось не зручно. Приємно, коли впізнають, але коли я сама.
– Зараз щось читаєш?
– Мені вистачає книжок за два класи. Цього року я вивчила сьомий, восьмий і половину дев’ятого класу. Мені часу не вистачає на щось інше. А минулого року дуже багато прочитала книг. Найбільше подобаюся романи та фантастика. Я не "заучка", але вчитися подобається. Знаю, що треба, тому вчуся. Хочу закінчити школу і не хочу, щоби казали, що Аліна буде "тупенькою". Хочу бути розумною і жити без будь-чиєї допомоги.
"Хотіла би зробити ремонт у кімнаті
у диско-стилі"
– Тата часто бачиш?
– Вони з мамою живуть разом у Чернівцях, і до мене по одному приїжджають. Обов’язково хтось має бути зі мною. Удвох також приїжджають, але це буває рідко. Такого не було, щоб я у Києві залишилася сама. Завжди присутній брат. У нас є людина, яка прибирає вдома та готує їсти. Раніше були няні. А тепер я самостійна.
– Що хочеш отримати на Новий рік?
– Більше люблю дарувати подарунки. Дуже приємно бачити посмішку на обличчі людини, яка отримує подарунок. Але на Новий рік подарунки люблю приймати. Я б хотіла зробити ремонт у своїй кімнаті. Хочу зробити кімнату у диско-стилі.
– Любиш дискотеки?
– У мене є вже великі колонки. Ще хотілося би купити дзеркальну кулю та ді-джейський пульт. Коли тиждень відпочивали в Туреччині, щодня ходила на дискотеку.
– Маєш домашніх тваринок?
– У мене є йоркширський тер’єр на прізвисько Аделіна. Вона у мене вже понад півтора року. Коли маю час, ходжу з нею гуляти. Але зараз в Адельки є своя "няня". Коли маю вільну хвилинку, забираю її з собою. А коли мене немає, тваринка перебуває у "виховательки". Щодня телефоную і цікавлюся, як вона.
