Покладання квітів до монумента пам’яті потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС відбулося 26 квітня на центральному кладовищі міста. На траурному мітингу були присутні представники різних організацій та установ міста, які хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто поплатився ціною життя та здоров’я заради майбутнього нащадків. Під час мітингу біля монумента почесну варту несли офіцери та бійці пожежно-рятувальної служби Чернівців. Адже саме 40 їхніх колег-побратимів протягом 1986-1990 років брали участь у ліквідації наслідків аварії на атомній електростанції.На Буковині, станом на 1 січня 2005 року, зареєстровано 25 649 осіб, які мають статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, з них 316 – інваліди І категорії, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, 2570 – ліквідатори аварії на ЧАЕС ІІ-ІІІ категорії, повідомила начальник управління з питань захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Наталя Тимчук.
Дітей-чорнобильців у Чернівецькій області є понад 6 тисяч, 2 з них – інваліди внаслідок Чорнобильської аварії. У 79-ти сім’ях померли годувальники, смерть яких була пов’язана із наслідками катастрофи.
Нинішнього року держава виділила на виплати буковинським чорнобильцям понад 6 мільйонів гривень. Чорнобильці І категорії отримують щомісяця 178 гривень, ІІ категорії – 89 гривень.
Забрудненими радіацією вважаються 14 сіл області у Кіцманському та Заставнівському районах.
Аварію на ЧАЕС спричинив не ядерний вибух
Основною причиною масштабного руйнування четвертого блока Чорнобильської АЕС був не ядерний вибух реактора, а вибухи гримучої суміші в сусідніх приміщеннях. До такого висновку, за результатами багаторічних досліджень, дійшов вчений Костянтин Рудя, який очолює київське відділення Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіаційних відходів та радіоекології. Як повідомив він УНІАН, 26 квітня 1986 року ядерного вибуху четвертого реактора ЧАЕС насправді не було, а руйнація реактора сталася з інших причин – у сусідніх з реактором великих приміщеннях відбулися вибухи суміші водню з киснем (гримучої суміші), які й призвели до масштабних руйнувань будівлі блока. Ця версія підтверджується тим, що одну з масивних бетонних плит під час вибуху відкинуло не від реактора, а навпаки, до нього, і тепер вона примушує дослідників думати, як вона туди потрапила. Сам К.Рудя – колишній оператор ЧАЕС. У момент аварії вночі 26 квітня 1986 року працював за пультом реактора другого енергоблока ЧАЕС. Має понад 40 публікацій з ядерної безпеки і радіоекології.
