
– Кому міг належати перстень-печатка, можемо робити лише припущення, – розповів директор археологічного центру при ЧНУ Сергій ПИВОВАРОВ. – Найшвидше, комусь із членів численної в ХІІІ ст. родини Рюриковичів, можливо, хтось із князів передав його своєму наміснику. Якби вдалося розшифрувати символи на зображенні – а жодних букв там немає, – можна було би встановити власника. В той час існувало вже до 300 різних печаток, які мали свої особливості та відмінності. Відомо лише, що аналогічний до виявленого нами багровидний знак належав Суздальським і Чернігівським Рюриковичам. У міжусобицях у Галицько-Волинському князівстві початку ХІІІ століття брали активну участь князі з різних частин Русі. Наприклад, можна згадати Андрія Суздальського, котрий був союзником Данила Галицького у боротьбі за престол. Отож, з кимось із Рюриковичів зі східної Русі або їхнім наближеним перстень міг потрапити на Буковину. Існували три родинні знаки Рюриковичів: двозуб – найдавніший, тризуб і багровидний знак. Відбитки останнього знаходили і раніше, а самі печатки лише двічі – в Тернопільській області та у Києві.
Те, що виявлений археологами перстень-печатка датується саме першою половиною ХІІІ ст., підтверджують чимало інших знахідок на городищі.