Свято Івана Купала розпочиналося ще ввечері 6 липня з гулянь перед вогнищем, яке вважалося головним символом свята. Його підтримували всю ніч, гралися довкола вогнища, співали, водили хороводи, перестрибували через високе полум’я, вважаючи, що вогонь забере недуги. Якщо хлопець перестрибне якнайвище, то і здоров’я у нього буде найкращим, а якщо потрапить у вогонь – накличе у свій дім біду. Якщо хлопець із дівчиною перестрибнули разом тричі через вогнище, то цього року буде весілля.
Дівчата ворожили купальського вечора на нареченого. Плели віночки, ходили у них весь вечір, а на закінчення свята кидали їх у воду: куди віночок попливе – туди тій дівчині і заміж вийти. А якщо потонув віночок – про заміжжя цього року годі мріяти. Коли ж тримається на поверхні, то дівчині незабаром слід чекати на старостів.
Але найголовнішим на Івана Купала було знайти цвіт папороті, яка ніколи не цвіте, а коли зацвітає – відкриває шлях до скарбів. Таку ж силу приписували плакун-траві, яка виросла, за легендою, зі сліз Богородиці. Корінь палкун-трави, який викопували щойно сходило сонце на Івана Купала, мав необмежену владу над чортами і також відкривав шлях до скарбів.
У купальські дні збирали лікарські рослини, бо вірили, що тоді вони володіють найбільшою цілющою силою. А ще вважається, що на Івана Купала цілющою є рання роса і будь-яка вода.
Незважаючи на ще дохристиянське походження свята, про його традиції пам’ятають і досі. Особливо шанують Купала на Поліссі – молодь із задоволенням дотримується всіх святкових традицій. На Буковині ж у більшій пошані релігійне свято – Різдво Івана Хрестителя.
Купальські прикмети
- Сильна роса на Івана – до врожаю огірків.
- На Івана ніч зоряна – буде багато грибів.
- Якщо на Купала гроза – вродиться багато горіхів, але вони будуть порожніми.
- На Купала дощ – сіну погано, зерну добре.
- Якщо на Івана Купала дощ "заплаче", то через п’ять днів сонечко "засміється".