«Четвертої дружини у мене не буде»

За підсумками року, що минає, Віктора Павліка можна назвати найпотужнішим і найплодовитішим ковалем українського шоу-бізнесу. Чотири альбоми за рік! Яка зірка може цим похвалитися? А впасти на дно морське і зняти там кліп без жодних спецефектів? Наразі таке може вчинити лише Павлік.

"Город зеленого цвета" знімали

під водою

– Той кліп цікавий, тому що в ньому немає жодного елемента комп’ютерної графіки. Усі зйомки здійснювалися під водою у вересні. Ялта, Симеїз, Чорне море... Надзвичайно важко було "зловити" погоду. А тут ще потрапляєш у часові межі. Адже правильне заламування сонячних променів відбувається або о сьомій ранку, або о п’ятій вечора. Під водою ми перебували по три-чотири години, навіть не з’являючись на поверхні моря. Було дуже нелегко, зате тепер маємо класні приємні спогади в серці і гордість за те, що так сталося.

– Чи не траплялося якихось моторошних ситуацій?

– Жодної містики і напруги! Я з дитинства люблю плавати і часто пірнаю. Щоправда, дайвінгом з аквалангом ніколи не займався. Перед зйомками кліпу було важко зробити перший крок. Мене відтягнули від берега на півсотні метрів і одягнули у сандалі з півторакілограмовими свинцевими підошвами. Дали спеціальну сумочку з важкими каменюками і свинцем та кажуть: "Налаштуйся на те, що тепер, навіть якщо захочеш, не зможеш піднятися нагору". Спускаюся я на дно, подихав трошки, і на тридцять секунд у мене відбирають трубку. За цей час я мусив створювати якийсь екшн: ходив дном, збирав різні мушлі, тягнув за собою возика, час від часу щось співав. Насправді це дуже складно втілити у життя, і я пишаюся тим, що це відео народилося на світ. Але після "Города зеленого цвета" ми відзняли ще одне відео.

– Яке саме і про що?

– Цього разу на україномовну пісню Миколи Трубача "Знайди мене". До речі, співає її тріо: сам Микола Трубач, я та Анжеліка Рудницька. Цей кліп уже запускається в ефір, а наприкінці січня я зможу потішити своїх прихильників ще однією роботою. Це відео на пісню "Відлітаєш", яка входить до мого нового альбому.

Записав і два християнські альбоми

– Що це за альбом?

– Платівка називатиметься "Твої очі". Гадаю, вона вийде на початку наступного року. А нещодавно у мене вийшов альбом "Коломийки і весілля в Карпатах", який зажив шаленого попиту. Він дуже самобутній. У ньому звучать весільні пісні, але вони зроблені досить дорого і потужно. Співаючи їх на концертах, я помічаю, що людям дуже подобається така програма. Також нинішнього року у мене вийшли християнські альбоми "Я славлю тебе, Ісусе" і "Хай буде так". І, звичайно, не можу не згадати альбом "Кімната всередині мого серця", який теж вийшов у 2005-му, хоча ми записували його протягом двох років.

– ...просто трудоголізм якийсь!

– Я люблю займатися творчістю. Пишучи пісні, працюю над кількома альбомами одразу. Як наслідок, вже маю близько тридцяти різних доробків, з яких 18 повноцінних альбомів, а все решта – це різні танцювальні платівки і всілякі спільні проекти. Проект з Олексієм Глизіним і Рустемом Султановим називався "Залишись на мить", з Анжелікою Рудницькою – "Диво". Сюди ж входять аудіо-, відеокараоке і альбом "Live in Kiev". Окрім того, у мене вийшов авторський фільм двома мовами : "Время не ждет" – для Молдови і "Час не чекає" – для України. Там розповідається про моє життя, а головні ролі грають мама, рідні, друзі, вчителі. У фільмі є місця, де я народився, де ходив, де зі мною траплялися цікаві події.

"На щастя, у мене дуже розумна дружина!"

– Одного разу ви прийшли до ворожки, і вона напророкувала, що у вас буде п’ять дружин. А зараз ви живете із третьою...

– Ворожкам я не вірю, вірю тільки одному Богові. А ті її слова не сприймаю близько до серця.

– Дружина поставилася до цієї історії із розумінням?

– На щастя, у мене дуже розумна дружина. Не думаю, що я зможу поміняти свою дружину на будь-яку іншу. Вона у мене надзвичайно хороша і розумна. До того ж, чудова мама і добра господиня. Не дивно, що я дуже її кохаю.

"Співати – це як збирати бараболю"

– Минулоріч ви потрапили у пікантну ситуацію: під час виборів встигли виступити і за блакитно-білих, і за помаранчевих. А нещодавно і комуністи зробили вам пропозицію...

– Насправді я за жодну політичну силу не виступав. У першому турі поїхав під гаслом "Молодь – за, молодь – проти!" Я бачив навколо себе багато блакитно-білих прапорців і не міг збагнути, що б це означало. Пізніше мені розповіли, що це колір одного із кандидатів. Але ж я артист. Я виступав перед публікою і не агітував за жодні ідеали! Єдине, що мене підвело, це те, що всі концерти знімалися на плівку. І коли залишилися тільки два кандидати і почалася конкретна різня, записи перших концертів використовувалися як пропаганда наступних. Тоді я сказав, що не агітуватиму ні за кого, і мої виступи у другому турі не було затверджено.

– Виникла така ситуація, як у Кузьми.

– Так. Але різниця у тому, що Кузьма поїхав у другий тур і говорив зі сцени гарні слова на адресу того кандидата. Він заробляв гроші, а я не їздив, однак отримав такий самий "допінг", що й решта. А місяць тому мені телефонували від Вітренко. Боронь Боже, щоби я за неї виступав! Тут така ситуація, що на сьогодні я можу поїхати підтримувати будь-кого. Але в межах розумного. Я не хочу агітувати, головне – донести свою творчість до народу. Співати – це моя професія. Це так само, як запрошують робітників збирати бараболю. Вони ж не питають, у який колгосп їх запрошують: чи "Ілліча" чи "Червоне дишло". Просто береш і їдеш – заробляєш свої гроші. Така моя професія. А політика – це така справа, у котру я ніколи не влізу!