Кінець літа – традиційно гаряча пора для лікарів-венерологів. Кількість звернень до них різко зростає.
Сифіліс навчився маскуватися
– Наприкінці літа спостерігаємо збільшення кількості звернень стосовно діагностики та лікування венеричних хвороб приблизно на 20-25%, – розповідає лікар-дерматовенеролог вищої категорії Чернівецького обласного шкірно-венерологічного диспансеру Ірина ПРОХОРОВА. – Під час відпочинку люди дозволяють собі курортні романи, нерозбірливі статеві стосунки... Нині існує приблизно тридцять венеричних захворювань, які ми маємо змогу діагностувати. Трапляються асоціації кількох хвороб – їх важко виявити, бо одні збудники поглинають інші. Окрім того, під час обстеження виявляється, що більшість хвороб є хронічними. Вони розвиваються в’ялим перебігом і залишаються непоміченими. Це хламідіоз, гонорея, уретрит, герпес – всі ці недуги мають подібні клінічні прояви.
Нині з’явилася пізня прихована форма сифілісу, коли одна стадія хвороби переходить в іншу без виразних зовнішніх ознак. Зовні недуга непомітна, але в крові уже циркулює збудник. Здебільшого пацієнт вважає, що незначна висипка на шкірі, яка з’явилася і минула, є природним процесом, наприклад, якоюсь алергічною реакцією. Але зникнення зовнішніх проявів хвороби не означає зникнення хвороби. Якщо сифіліс виявлено на пізній стадії, важче очистити кров. Прикро констатувати, але сьогодні перевага саме за такими формами. Якщо людина під час літніх відпусток мала статеві стосунки без засобів контрацепції – вона обов’язково повинна обстежитися. На жаль, більшість людей цього не роблять.
Є багато випадків, коли через недотримання правил гігієни хвороба від батьків передається дітям, інколи навіть зовсім маленьким. Проблема в тому, що дорослі переконані – вони здорові. Потім з’ясовується , що під час літніх відпусток, наприклад, у мами був курортний роман.
Хворі самі собі ставлять діагноз
Сьогодні можна багато почути про дивовижні ліки, прийнявши одну дозу яких, можна вилікуватися. Як стверджують лікарі, це рекламний трюк.
– У більшості випадків ліки знімають загальні прояви хвороби, але не виліковують повністю, і недуг переходить у хронічну приховану форму, – пояснює Ірина Прохорова. – Більше того: людина, вважаючи себе здоровою, насправді є джерелом зараження. Найгірше ж те, що хворі самі собі ставлять діагноз, а венеричні хвороби мають подібні прояви. Призначати ж лікування можна лише за результатами аналізів, але ніяк не за симптомами.
– Люди також звертаються до приватних лікувальних закладів, більшість із яких лікують статеві хвороби, не враховуючи венеричні, – уточнила Ірина Миколаївна. – Під час обстеження трапляються розбіжності між діагностикою нашого диспансеру та діагностикою приватних закладів. Річ у тому, що в деяких клініках під час аналізу не виявляють хламідії. Потрібно пройти комплексне обстеження. До того ж, після лікування треба декілька разів здавати аналізи, щоби бути певним у цілковитому одужанні.
Кілька поширених міфів про венеричні захворювання
Міф 1: оральний секс – безпечний.
Це не так: більшість венеричних хвороб передаються при оральних статевих контактах без презерватива. Хоча загалом ризик інфікування при цьому нижчий.
Міф 2: статеві контакти з одруженим чоловіком чи заміжньою жінкою менш ризиковані.
Статеві контакти з одруженим чоловіком чи заміжньою жінкою не виключають ризику зараження. Адже деякі венеричні захворювання мають безсимптомний перебіг і можуть тривати роками та десятиліттями.
Міф 4: венеричні хвороби можна "підхопити" у водоймах та басейнах.
Це неправда. Збудники венеричних захворювань дуже нестійкі у зовнішньому середовищі. Поза організмом людини вони швидко гинуть. Крім того, поодинокі мікроорганізми здебільшого не здатні викликати захворювання. Тож навіть спільне купання у ванні практично не становить ризику.
Міф 5: сечовипускання та обмивання статевих органів сечею після підозрілого контакту суттєво знижує ризик зараження.
Покладатися на ефективність такого заходу не варто. Він допомагає далеко не всім і не проти всіх
інфекцій.
Міф 6: у презервативі є мікроотвори, здатні пропускати вірус
імунодефіциту людини (ВІЛ) та
збудників венеричних захворювань.
Це не так. Сучасні наукові дослідження засвідчують, що презервативи з латексу за правильного використання (зокрема важливим є термін придатності) надійно захищають від усіх відомих мікробів та вірусів.
