На концерт Ірини Білик у драмтеатрі приїхало багато її київських друзів. Співачку буквально завалили квітами. Найсміливіші навіть цілували зірці щічки. До російськомовної програми "Любовь.Яд" додалися абсолютно нові, теж російськомовні пісні. Щоправда, Ірина зізналася "Молодому буковинцеві", що працює над найновішою композицією українською мовою. "Можливо, наступний мій альбом буде українським, – таємниче посміхається Ірина. – Це вже, як мої прихильники захочуть".Звичайно ж, прикрасою шоу став професійний балет під керівництвом оригінального Дмитра Коляденка. Під завершальні оплески Ірина не втрималася і міцно поцілувала Дмитра. Одного поцілунку йому було мало, і він обійняв співачку пристрасніше. На думку багатьох глядачів, Ірина Білик тепер – не стільки виконавиця хітів, скільки чуттєва акторка. Мабуть, сцена театру надихнула її на втілення нових жіночих образів.
"На чернівецькій сцені головне – не впасти"
– Мої перші концерти відбувалися багато років тому, і саме у Чернівцях. А цей театр! Гадаю, тільки великі зірки мають право ступити своєю ногою на цю сцену. Я цю сцену запам’ятала назавжди і знаю всі її куточки. Наприклад, знаю, що спереду на ній є невеличкий спуск. Цим схилом важко йти до глядача, щоби не впасти. Щоразу, їдучи сюди, кажу собі: "Іро, ти була тут вже багато разів, ти пам’ятаєш цю сцену. Тож дивись – не впади!" Коли я розпочинаю концерт, часто не знаю, що говорити далі. Мої колеги звикли використовувати правильні фрази і правильну поведінку перед публікою. І навіть якщо попередній концерт у мене був дуже вдалим – і "на біс" викликали, і квітами закидали, я не можу повторитися. Всім жінкам бажаю, щоби у них кожний день не був подібним до іншого. Щодня вони повинні казати слова, котрі не були заготовленими заздалегідь. Тому що чоловіки і все інше, що є в нашому житті, залежать від несподіванки. Було би гарно, якби всім траплялися несподіванки і навесні, і влітку. І обов’язково щодня!
"Аліну Гросу підтримую безкоштовно"
– Чи не в кожному місті артист прагне "роздобрити" публіку фразами "Ви найкращі!", "Ваше місто – моє улюблене!" Що може довести справжність ваших почуттів до нашого міста?
– Мої друзі, які тут живуть. Але і в Києві є багато колишніх чернівчан, з якими я спілкуюся. На телеканалі "Інтер", працюють люди, котрі люблять мене і народилися саме тут. Моє приємне враження про Чернівці посилюється завдяки одній маленькій дівчинці, котру, може, і не всі люблять (йдеться про співачку Аліну Гросу – ред.). А чому хтось може її не любити? Тому що є розмови про те, що шоу-бізнес – це болото, у котрому все робиться за гроші. Усе, що я роблю для Аліни, не коштує грошей. У мене є зацікавленість: чи можуть мої пісні зробити іншу людину популярною. Важливо не тільки те, що я співаю на сцені і людям це подобається. Набагато цікавіше, коли мою роботу на сцені втілює інша, маленька дівчинка. Сподіваюся, буквально за десять років зможу зрозуміти, наскільки я талановита. Хочу на це подивитися– і все! Більше нічого не потрібно.
"Пісня "Любовь.Яд" спочатку не сподобалася"
– Український тур під назвою "Любовь.Яд" стартував вдало?
– Я все чесно відпрацьовую, ніби "проживаю" кожен окремий концерт. Мені дуже прикро, що в Україні залишилося катастрофічно мало професіоналів у музиці. Може, всіх інших галузей це не стосується. Сталевари і шахтарі працюють мабуть якісно, (Сміється – ред.). Зате велика кількість музикантів-професіоналів виїхала з України. Минулого року я зустрічала їх і в Торонто, і в Нью-Йорку. Але мені хочеться, щоби на моєму концерті було якомога більше саме таких професійних людей. На моїх концертах глядачам добре. Я можу назвати себе мрійницею, тому що хочу, аби в мене все було ідеально. А ідеально в шоу-бізнесі просто не буває.
– Вам особисто подобається, на перший погляд, поєднання слів "кохання" і "отрута"? Адже спочатку багатьом ця назва різала вухо.
– Ідея цієї пісні виникла у Руслана Квінти і Віталія Куровського. Вони принесли мені цю пісню, і я послухала її. Здивувалася, звичайно: "Любовь? Яд? Ви хочете, щоби я заспівала ці слова?" Враження було таке, ніби там взагалі звучало "кров-любов" чи ще щось подібне. Спочатку мені здалося, що це щось банальне і взагалі не варте уваги. А Куровський каже: "Іро, я не спав три ночі. Якби я знав, що принесу цю пісню іншій співачці, написав би інші слова. Я передумав тисячі разів, як це повинно виглядати. Я написав те, що задумав, і більше нічого не зміню". І коли я збагнула, що він це ніс тільки для мене, помовчала трохи і відповіла: "Добре, я спробую". Тепер, гадаю, ці слова важливі не тільки для кожної жінки, – для кожної людини! Отрута і кохання – це дуже важливо.
"Не хочу святкувати день народження"
– Чи відчуваєте приплив закоханості, чуттєвості і життєвих сил навесні?
– У мене навесні (6 квітня – ред.) день народження, і тоді постійно відбуваються концерти в Західній Україні. Навіть не уявляю собі, чому так. Але весняна ніжність і чуттєвість пов’язана із моїм днем народження. Є люди, котрі вмовляють мене святкувати цей день щороку, проте... Я вам чесно скажу, мені вже не хочеться цього. Я вже зовсім не хочу нічого подібного: ні танцювати, ні стрибати, ні доводити комусь на свій день народження, що я Хтось. У квітні дуже багато людей хочуть, щоби я була у Києві. І коли мене там немає, вони їдуть на мої концерти. Прошу їх: "Не їдьте!" А вони все одно приїжджають. Хоча ми і в Києві зустрічаємося, спілкуємося. І я розумію, доки я десь деінде, вони повинні бути поруч.
