Ще в травні голова облдержадміністрації Микола Ткач підписав розпорядження про реалізацію лісосировинних ресурсів постійними лісокористувачами частково шляхом торгів. Це стосувалося продажу деревини на корені в межах 30 відсотків від виділеного ліміту лісосічного фонду рубок головного користування та 50 відсотків від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства. Також наші лісокористувачі повинні були попередити споживачів з інших регіонів про те, що укладання з ними угод на постачання сировини у 2005 році здійснюватиметься за цінами, що визначаться за результатами торгів. З проданого на корені лісу освоєно мізер
Про те, наскільки виправданим є аукціон з продажу лісосік, ми попросили розповісти заступника начальника обласного управління лісового господарства Тараса ДОВГАНЮКА:
– Було тричі проведено відкриті торги з продажу деревини на корені та продукції лісозаготівель. Продали 46206 кубометрів деревини на корені – рубки головного користування. Фактично ж із реалізованого обсягу освоєно мізерну кількість. Ось приклади. Так, по Путильському держлісгоспу із закуплених 17783 кубометрів лісосічного фонду станом на 1 листопада освоєно лише 5,9 тис. кубометрів. Незадовільно освоюється ліс такими покупцями, як ТОВ "Ларіс" – із проданих 1700 кубометрів освоєно лише 200 кубометрів; ПП "Ковалі" – із проданих 1774 кубометрів освоєно 532 кубометри; фірма "ВІГО" – із проданих 2063 кубометрів освоєно 670; приватний підприємець В.Хащук – із проданих 1707 кубометрів освоєно 574 кубометри; фермерське господарство "Промінь" – розробку лісосік взагалі не починало. Аналогічна ситуація по Берегометському лісомисливському господарству, Сторожинецькому, Хотинському і Чернівецькому держлісгоспах. Як наслідок, виникла реальна загроза неосвоєння лісосічного фонду ліміту 2005 року. Також у зв’язку з порушенням встановлених термінів розробки лісосік несвоєчасно здійснюються розрахунки із загальної суми належних платежів державним лісовим господарством. До того ж, згідно зі встановленими правилами, 50 відсотків коштів, отриманих за рахунок різниці між стартовою та реалізаційною ціною на торгах, перераховуються на соціальний розвиток того населеного пункту, на території якого здійснюються лісозаготівельні роботи. Приміром, відповідно до належних платежів, до сільських рад лісокористувачі повинні сплатити 674,4 тис. гривень, фактично проплачено лише 291,3 тис. гривень.
У комплексі це призводить до того, що порушуються правила відпуску деревини на пні в лісах України, правила охорони праці і техніки безпеки, розробка лісосік практикується без належного здійснення підготовчих робіт, є низка інших недоліків.
Покупці лісосік намагаються вивезти ліс до Молдови
– Чому ж тоді до торгів допускаються покупці, які не в змозі власними силами розробляти лісосіки?
– На засіданні атестаційної комісії вони запевняють, що мають відповідні матеріально-технічні засоби, але насправді їх немає. Крім того, ці покупці працюють не прозоро, на відміну від державних спеціалізованих лісокористувачів, й платять лише фіксований податок. Так не повинно бути, бо є факти, що деревина тими, хто купив лісосіки, вивозиться за межі Буковини, зокрема, до Молдови.
– І який же вихід із цієї ситуації?
– Зважаючи на досвід торгів, ми вважаємо за доцільне розробку лісосік залишити за постійними лісокористувачами-лісгоспами, які мають професійних спеціалістів, відповідну лісозаготівельну техніку, постійні бригади лісорубів. Як свідчить практика, за складних кліматичних умов приватні підприємці та більшість підприємств, які стали переможцями тендера, не готові освоїти закуплений лісофонд. Нині в області відсутні ліцензовані лісозаготівельні підприємства, які могли би розробляти лісосіки, відповідно до законодавства, за винятком ЗАТ "Путильський лісокомбінат", ТЗОВ "Техно Плюс", лісгоспів агропромислового комплексу. Тому обласне управління лісового господарства вважає за доцільне обмежити продаж лісосічного фонду 2006 року, а натомість практикувати проведення відкритих торгів з продажу заготівельної деревини.
Одні платять,
інші – очікують
Про те, як перераховуються кошти від приватних підприємців і фірм, які придбали ліс на аукціонах, ми поцікавилися у деяких керівників сільських громад.
Юрій Жебчук,
сільський голова Долішнього Шепота Вижницького району:
З дванадцяти лісокористувачів більша частина перерахувала гроші, з 239 тисяч гривень залишилося сплатити ще 25 тисяч. Отримані кошти розподілили на найнеобхідніші заходи – ремонт зруйнованих доріг, облаштування медичної амбулаторії, будівництво пішохідної тросової кладки, ремонт дошкільних закладів. Ми діємо за таким принципом: якщо підприємець не сплачує гроші, пишемо листа керівництву Берегометського держлісгоспу з проханням призупинити розробку лісосік боржниками. Щоправда, до таких заходів впливу ми ще не вдавалися”.
Євдокія Яворська,
сільський голова Селятина Путильського району:
Лісокористувачі винні сільраді майже 57 тисяч гривень, однак грошей нема. А кошти нам вкрай потрібні, адже сільська амбулаторія в аварійному стані, треба ремонтувати дошкільні заклади, є й інші видатки. Щоби вплинути на боржників, доведеться, мабуть, звертатися до райдержадміністрації чи держлісгоспу”.
