Медицина відЧАЮ

Уже давно всі звикли до хабарів, невігластва, а то й нахабства з боку деяких медичних працівників. Та чи справді ситуація така безнадійна? Вирішую особливо переконатися в цьому, здавши аналіз, перепрошую, сечі, в декількох поліклініках міста.

Обравши найближчі медичні заклади, приходжу вранці першою (прийом аналізів – з 8.00 до 10.00). Ось тільки у баночці в мене – не сеча, а... звичайнісінький чай "Lipton". Двох пакетиків вистачило, щоби досягти бажаного результату. Щоправда, приготовлений напій довелося розводити водою: відчувається якість дорогого чаю.

Додаю трішки цукру, щоб усе було, як належить (ще поставлять діагноз: цукровий діабет!), перемішую і розливаю у тару. Вийшло нівроку: майже повні три півлітрові банки. Гадаю, повинно вистачити для "розкриття фальсифікації".

Заходжу до першої поліклініки й одразу прямую до реєстратури, щоби вказали, у якому кабінеті здають аналізи. Тут мене попереджують, що обов’язково потрібне направлення від лікаря. Та оскільки подібний візит не входить у мої плани, вирішую домовитися з лаборантом. Спочатку мені, як і належить, з почуттям власної гідності відмовляють, порадивши звернутися до обласної лікарні. Та, коли я витягла із сумочки гаманця, медсестра розтанула, давши згоду. Я в свою чергу на знак вдячності внесла у касу (точніше – в кишеню лаборанта) "добровільний внесок" і зі спокійним серцем залишила банку зі своїм "чаєм".

Тепер вирушаю до іншої поліклініки. Тут – дещо інша ситуація. Біля потрібного мені кабінету – величезна черга. Мене знову направляють до лікаря. На жаль, домовитися так і не вдалося – занадто багато відвідувачів (хоча, по обличчю медсестри бачу, що, якби не було так багато людей, я б залишила аналіз без направлення). Спускаюся на два поверхи нижче і заходжу до першого кабінету терапевта. Отримавши потрібний папірець, відношу аналіз до лабораторії. Над віконечком з маленькими баночками написано, що не можна приносити сечу у банках від продуктів. Отож я тихенько, щоби не привернути увагу до своєї величезної (порівняно з іншими) півлітрової банки, залишаю "сечу".Тепер вирушаю до першої поліклініки, щоби забрати результат. Дорогою вигадую історію про помилку тітоньки, яка вранці переплутала банки з лікувальним чаєм і моїм аналізом. Це – на випадок, якщо мене розкриють. Та де там! Мені звичайнісіньким тоном пояснюють, що я майже здорова. Ось тільки вміст лейкоцитів підвищений (що свідчить про запальний процес!). Цукру та солей не виявлено (я ж чай солодила!). Побачивши мої здивовані очі (я, чесно кажучи, очманіла від почутого – виявляється, недооцінювала все -таки нашу медицину ), медсестра почала заспокоювати мене, щоб я так не хвилювалася за своє здоров’я, мовляв, з нирками у мене точно все гаразд. Якщо тут аналізи виявилися добрими, то у другій поліклініці мене "засмутили" тим, що в моїй сечі знайдено... сіль (коли п’єш "Lipton", зовсім непомітно, що він солоний). Стурбовано розпитую, з чим це пов’язано:

– Солі в сечі – від неправильного харчування. Потрібно дотримуватися дієти, – радить медсестра.

А ось лейкоцити – "одиничні", тобто у нормі, на відміну від попередніх аналізів (лейкоцитів 8-9). Білок, циліндри гіалінові та зернисті не виявлено.

Результати з двох поліклінік – різні (хоча чай був однаковий!). Мені ще пощастило, що жодної серйозної хвороби у мене не виявлено. Хоча, це ще не все... Очікую на результати з третьої поліклініки.

думки фахівців

Любов БАБАЄНКО, заступник начальника відділу охорони здоров’я Чернівецької міської ради:

– Це – нонсенс! В цій ситуації обов’язково потрібні докази, тому що це може бути простий наклеп. А відповідає за це головний лікар, який повинен контролювати роботу підлеглих. Отож, з усіма скаргами звертайтеся до нього.

Орест СПЛАВСЬКИЙ, доцент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб БДМУ:

– Це – професійна непридатність лаборанта. Чай і сеча – зовсім різні речі. Ті складові, що визначено в аналізі, аж ніяк не можуть бути у чаї: ні епітелій, ні лейкоцити, ні солі оксолатів. Ці аналізи потрібно показати головному лікареві, щоб він зробив висновки відносно кваліфікації своїх працівників. Прикро, що така халатність і непорядність досі зустрічаються у наших медичних закладах.