У суботу, о 5-й ранку, біля облдержадміністрації людно – всі збираються на Говерлу. У сходженні з нагоди річниці Декларації про державний суверенітет бере участь і Президент України Віктор Ющенко. З Чернівців вирушило п’ять автобусів, цілком заповнених переважно молоддю.
Проїжджаємо Ворохту і одразу за нею зупиняємося. Далі проїхати неможливо, вже стоять десятки автобусів. А до підніжжя Говерли йти ще десять кілометрів.
Нам роздають помаранчеві хусточки, стрічки, і о 9.30 вирушаємо разом із тисячами людей до турбази "Заросляк" – звідти об 11.30 повинно розпочатися сходження.
На вершину піднімалися і діти, і літні люди
Через дві години дійшли до "Заросляка", біля якого вже тисячі людей і десятки автобусів та машин – з Івано-Франківська, Дрогобича, Києва, Сімферополя, Харкова. Тут вже розташовані намети з їжею, випивкою, сувенірами, звучить музика. Встигаємо перехопити похапцем бутерброд і вже чуємо, як перший заступник голови Державної податкової адміністрації України Микола Катеринчук оголошує про сходження на Говерлу. Тисячний натовп – дорослі, молодь, діти, літні люди – починають пробиратися крізь ліс. До Говерли – три кілометри. Хтось одягнений у спортивне взуття, а хтось – у зовсім непридатне для гір.
Під час сходження кожен підіймається, як може, – одні йдуть стежкою, інші, хапаючись за кущі, підіймаються зовсім непристосованими для цього місцями, намагаються обійти всіх, треті – відпочивають. Час від часу хтось на когось гукає.
О пів на першу на Говерляну (гора перед Говерлою) сідають два вертольоти. Між людьми ширяться чутки, що прибув Президент. Починають швидше йти, аби побачити Президента. Деякі люди вже встигли побувати на горі і паралельно до тих, що піднімаються, спускаються. Намагаються туристи "подолати" Говерлу і з іншого – Закарпатського-боку, де схил значно крутіший.
Ющенко і Зінченко нікому не відмовляли у спілкуванні
Сходження тривало приблизно півтори години. На Говерляні розташовано намет з медичною допомогою. Там вже перебувають декілька людей, яким медики вимірюють тиск. А внизу, вздовж усього пагорба ще піднімаються люди. Ті, хто вже встиг це зробити, радісно повідомляють друзям та рідним по мобільному телефону. Серед натовпу, який перебуває на Говерлі, бачимо чоловіка на милицях і з однією ногою. Важко зрозуміти, як він сюди піднявся.
На вершині самої Говерли вже перебувають тисячі людей. Інші ж намагаються ще "атакувати" Говерлу, на яку вже сходять Віктор Ющенко та Олександр Зінченко. Щоправда, піднятися їм дуже важко. Люди оточують Президента, і майже кожен намагається отримати його автограф чи сфотографувати. Натовп ледве стримують охоронці. Поряд з натовпом без охорони підіймається на вершину Олександр Зінченко. Його теж "переслідують" з проханнями дати автограф та сфотографуватися. Він нікому не відмовляє і кожному каже комплімент. Якісь жінки оточили Зінченка, примусили сісти його на траву, аби з ним сфотографуватися. Таке сходження на Говерлу (якихось 500 метрів) Ющенка і Зінченка тривало понад півтори години.
Спускалися під дощ, град і блискавку
Вже на схилі самої Говерли люди починають гукати, аби повідомили рятувальників, що знепритомніла людина. Через деякий час якась дівчина розповідає у сльозах знайомому, що її брат розбив голову.
Починають насуватися хмари. Більшість людей намагаються швидше спуститися, але на Говерлі ще залишаються сотні людей. І знову спуск намагаються подолати з різних боків гори. Починає накрапати дощ, з’являється блискавка. Через те, що стежкою йдуть тисячі ніг, вона перетворюється на "болотяну кашу". Спуститися стає дедалі важче, доводиться притримуватися за кущі та каміння, а дощ тим часом посилюється. Деякі люди продовжують підійматися на Говерлу. З носилками йдуть на гору і рятувальники. Між людьми ширяться чутки, що на Говерлі загинуло двоє людей.
Починається град, а спуск подолали лише половина людей. Вже ніхто нічого не розглядає, головне – дійти до "Заросляка", особливо тим людям, які йдуть без дощовика.
Найбільше купували чай, горілку і дощовики
Внизу біля пансіонату турбази перше, що роблять люди, – біжать під "продовольчі" намети. Втекти нікуди, тож ховаються від дощу, де лише можливо – навіть під мостом біля річки. За чаєм, кавою та горілкою – величезна черга. Продавці не втрачають можливості на цьому заробити, тож ціни високі – склянка чаю коштує 2 гривні. Незабаром дощ все ж припиняється. Закінчується і свято. Комусь щастить сісти в автобус одразу, а комусь – доводиться далі долати 10 кілометрів, щоби дійти до свого автобуса і поїхати додому. Доки йдемо дорогою до автобуса, бачимо, що до Говерли їдуть авто швидкої допомоги – їх нарахували чотири. Вже в автобусі чуємо, що справді загинули люди. Дехто одразу береться за телефон, аби повідомити рідних, що все гаразд: "Незабаром будемо вдома!".
