Зсув у Подвірному

Про Подвірне в області знають як про село, де діє одне з найсильніших агроформувань у краї, яке утримує до п’яти тисяч голів великої рогатої худоби і свиней, тут стабільно вирощують високі врожаї сільгоспкультур. І ще такий факт: якщо з навколишніх сіл на заробітки за кордон виїхало 1000-1200 мешканців, то звідси всього 75 осіб – люди і вдома добре заробляють. Здавалось би, лише працюй, однак вже майже три роки, як у Подвірному поселилася неабияка тривога – почалися зсуви грунтів.

– Наше село займає площу приблизно 169 гектарів, – розповідає голова сільради Семен Кифяк. – І ось на 25 гектарах земля почала "їхати", найімовірніше, це пов’язано з кар’єром, який розташований за три кілометри від нас, і з відомою печерою "Попелюшка".

У кар’єрі зараз порядкує якась німецька фірма. Ми вже викликали спеціалістів з області і маємо надію, що вони зроблять кваліфікований висновок, після чого потрібно буде вживати відповідних заходів.

Тріщини в стінах – як після землетрусу

Ще при в’їзді до Подвірного помічаєш п’ять своєрідних припічків, один з яких, якби його не підсипали й не заасфальтували, машині не вдалося би подолати. Складається враження, що це своєрідні дюни, де різниця лише в тому, що замість морського піску – грунти-пливуни.

– Наш будинок був побудований у 1986 році, – каже мешканець села Валерій Незвищук, – фундамент зробили надійний, два метри завглибшки. Але це, як бачите, не допомогло – нижній бік хати дав тріщину. Ми кути стягнули за допомогою металевих кріплень, але зупинити не змогли.

Справді, тріщина пройшлася від фундаменту аж до даху. Однак якщо зовні вона нібито не має загрозливого вигляду, то в кімнаті враз відчуваєш бажання вийти надвір – стіни трісли, підлога розійшлася так, що в тріщину запросто можна просунути руку. Господарі повиносили звідти все майно і мешкають в іншій кімнаті, до якої лихо ще не добралося, але це лише справа часу. Аналогічна ситуація і з сараєм. Що далі робити, Незвищуки не знають. Кажуть, що будуватися вдруге немає ні можливості, ні сил. Зрештою, невідомо, чи й на іншому місці їх не спіткає така сама біда.

В аварійному стані перебуває і будинок місцевого механізатора Валерія Кабанова, сім’я якого теж у розпачі – власноручні потуги ліквідувати тріщини позитивних результатів не дають. У великій кімнаті, де підлога з бетону і має 15-сантиметрову товщину, пролягла широка тріщина, не кажучи вже про стіни. Звідси теж господарі повиносили всі хатні речі, зняли двері і коробку.

– Двері неможливо зачинити – весь час перекошуються, – каже Кабанов. – Я теж стягнув кути металевими штангами, однак користь з цього мала. Більше того, хоча фундамент будинку міцний, все одно укріпив його, витративши двадцять тонн бетону – на це пішла вся виручка від проданих трьох бичків і п’ятьох свиней. Розтрати великі, але хата і далі руйнується. Дев’ятнадцять років будував своє господарство. І куди тепер йти?

Випуклою чомусь стала земля не лише у гаражі Кабанових, але й у підвальному приміщенні, де сім’я зберігає картоплю та різні овочеві консервації – тут ще й вода з’явилася, чого раніше ніколи не було.

– Нині в нашому селі є тринадцять будинків, де зсуви грунтів спричинили повільне руйнування житла, – продовжує Семен Кифяк. – За попередніми прогнозами, щоби здійснити кваліфіковане обстеження, потрібно понад дві тисячі гривень. Раніше ця проблема не була такою нагальною, як зараз. До речі, попри суто природні катаклізми, є ще й суб’єктивні, скажімо, рух вантажного автотранспорту – лише в нашому господарстві є 40 вантажівок.

Дехто з поінформованих жителів Подвірного каже, що в 70-х роках, коли відбувалася генеральна забудова села, спеціалісти були проти генплану, вважаючи, що місцеві грунти небезпечні для архітектурних споруд. Однак тодішнє керівництво Подвірного нібито зуміло подолати це "вето", і генплан затвердили. А нині місцеві жителі пожинають сумні плоди.

– Ситуація у Подвірному серйозна, – вважає керівник чернівецької філії Київського геотехнічного інституту Василь Полевецький, – яка ускладнюється ще й тим, що для полегшення обстежень тут немає відповідних топографічних матеріалів, а, значить, потрібно робити повне обстеження зсувної ділянки. Але вже зараз можна говорити про те, що рухається не менше 2-3 мільйонів кубів землі. Для порівняння: у Костинцях цей показник сягнув 25 мільйонів кубів. Зважаючи на це, вже зараз потрібно відселяти людей із аварійних будинків, і це прерогатива місцевої влади, як, зрештою, і виділення коштів для протизсувних заходів. В яку це обійдеться суму, буде відомо пізніше, після остаточного висновку спеціалістів.

До цього додамо, що на початку квітня розпочався зсув і на вул. Орелецькій у Чернівцях. Як повідомив начальник міського управління з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення Володимир Самолюк, наразі він загрожує одному будинку, але якщо рух землі не зупинити, то може дійти до того, що буде перекрито русло річки Мольниця, і тоді вода підтопить залізницю, в акваторію небезпечної зони потраплять ще вісім будинків. Тому, згідно з рішенням міськвиконкому, на недопущення цього і припинення зсуву виділено 58 тисяч гривень. Замовником робіт виступив департамент житлово-комунального господарства, а виконавцем – ПМК-76.