Сімейних лікарів стане більше

З 2001 року у Чернівецькому медичному університеті готують сімейних лікарів. За три роки кафедра сімейної медицини БДМУ підготувала 192 лікарів загальної практики – сімейної медицини.

Нещодавно Міністерство охорони здоров’я ввело в дію наказ про те, що абсолютну більшість випускників медуніверситету протягом найближчих кількох років будуть направляти до сіл за спеціальністю лікар загальної практики, тобто сімейний лікар. Про те, хто такі сімейні лікарі і чи готова наша медицина до таких змін, розповідає завідувач кафедри сімейної медицини Семен Білецький.

– Поки що погано уявляється, хто такий сімейний лікар. Розкажіть, які він виконуватиме функції?

– Сімейна медицина – це насамперед орієнтація на сім’ю, забезпечення неперервної медичної допомоги від народження і протягом усього життя, формування здорового способу життя.

А сімейний лікар – це лікар багатопрофільний, тобто він зможе працювати і з дорослими, і з дітьми. Ці фахівці здатні розв’язати майже 80 відсотків проблем пацієнта.

– Які переваги сімейного лікаря перед звичними зараз для нас медичними послугами?

– Зараз більшість терапевтів відсилають пацієнтів до інших лікарів. А за статистикою, 35 відсотків прямих звернень до спеціалістів не мають сенсу. Людина, коли йде до того чи іншого спеціаліста, не знає, що саме у неї сталося, а лише передбачає. Лікують тоді не причину, а вже наслідки хвороби. Цю проблему може розв’язати лікар, який добре знає свого пацієнта, його звички, стиль життя, знає не лише його здоров’я, а й здоров’я його батьків.

– Якою повинна бути кваліфікація сімейного лікаря?

– Лікар сімейної медицини – це лікар загальної практики, тобто його навчають не лише за терапевтичним профілем, а й за профільними спеціальностями, вчать працювати і з дорослими, і з дітьми.

Такий лікар повинен постійно професійно розвиватися. Якщо під час прийому сімейний лікар не може поставити діагноз, він разом із пацієнтом іде до іншого лікаря і консультується з ним. Таким чином він отримує додаткові навики.

Молодим спеціалістам вже вдається працювати і з дітьми, і з дорослими, а ось лікарям, які пропрацювали терапевтами 20 років, дуже важко змінити свій профіль в області. Ми хочемо допомогти їм: на прийомі перебуває двоє лікарів – терапевт і педіатр. Вони вчаться один в одного, а через два роки повинні будуть перейти на індивідуальну практику.

– Чи розвивається вже десь в області сімейна медицина?

– Дуже багато сімейних лікарів вже є у Сторожинецькому районі. Майже весь Садгірський район Чернівців теж обслуговують сімейні лікарі, хочуть замінити терапевтів і на Роші. А десь через рік ми плануємо, що міська поліклініка №3, розташована на Південно-Кільцевій, теж перейде на практику сімейної медицини.

Загалом сімейна медицина найбільше потрібна у сільській місцевості. До речі, у селі легше це запровадити, але там значно гірша матеріальна база. Лікарі у селах завжди робили більше, ніж звичайний терапевт, за це їх у районах сварили, бо це незаконно. Тепер у них, як у сімейних лікарів, обов’язків більше, вони узаконені.

– Що гальмує розвиток сімейної медицини?

– У нас ще не готові зламати стереотипи тієї медицини, яка є зараз. І найважче це зробити не пацієнтам, а лікарям. Їх інакше вчили, і вони інакше працювали. Крім того, центральні профільні медичні заклади бояться, що до них будуть менше звертатися.

Коментар

Елла Замфір, завідувач ІІ терапевтичного відділення міської поліклініки №1:

– Сімейні лікарі потрібні, але у сільській місцевості. Там лікарі і так виконують значно більше роботи. А ось у місті, де є поліклініки і лікарні, "рвати" всіх на сімейних лікарів недоцільно. Такий процес буде болючим і для пацієнтів, і для лікарів.

Тамара Вакарчук, завідувач терапевтичного відділення міської поліклініки №1:

– Щоби запровадити сімейну медицину, потрібно насамперед її підтримати матеріально. У сімейного лікаря повинно бути три медичні сестри, обладнання і приміщення для прийому. А чи мають звідки на це виділити кошти? Таке враження, що це акція "Давай сімейну медицину" – і ми даємо. Але ні медицина, ні держава до цього не готові.

Чи потрібно мати свого лікаря?

Тарас, голова профкому:

– Наш будинок обслуговується кафедрою сімейної медицини. Я задоволений. Але головне, щоби сімейні лікарі були фахівцями.

Тамара, директор фірми:

– Ідея встановлення сімейної медицини – хороша, та поки що нам не вдається це зробити. Загалом хотіла би мати сімейного лікаря.

Марина, продавець:

– Сімейна медицина краща. У мене, наприклад, є сімейний лікар. Він "перейшов" від моїх батьків і дуже добре лікує нашу сім’ю.

Олександр, головний бухгалтер:

– Сімейні лікарі потрібні, але вони повинні бути фахівцями. Я за звичкою все одно буду звертатися до лікарів вузької спеціалізації.

Ольга, кондитер:

– Добре, коли один лікар обслуговує всю сім’ю. Ми живемо у Дубівцях, але такого лікаря у нас поки що немає.