Принаймні слухати набагато легше, аніж читати, а там дивися – й полюбите українську сучасну літературу. Або джаз, бо компакт-диск "Andruxoїd" письменник випустив разом із польським джазовим саксофоністом Міколаєм Тшаскою.
Левова частка альбому – композиції на вірші з останньої поетичної збірки Андруховича "Пісні для мертвого півня". Цими днями літератор їздить Україною і презентує музичну новинку. Одночасно відбувається і презентація літературної збірки "Вибране-2003-2004" – першого друкованого варіанту віртуального центральноєвропейського часопису "Потяг-76", "машиністом" якого є Юрій Андрухович.
Чому відомий письменник вдався до літературно-музичного експерименту? Виявляється, через те, що усе життя мріяв навчитися грати на якомусь музичному інструменті, але не склалося:
– Записати звук, видати щось відмінне від книжки – моя давня мрія, – розповів Юрій Андрухович "Високому замку". – Нарешті вона здійснилася. Відверто, я завжди мріяв виконувати музику. Але оскільки так і не навчився грати на жодному музичному інструменті, був змушений шукати замінник музичної творчості. Знайшов його у писанні. 2000 року доля звела мене з прекрасним польським музикантом та імпровізатором Міколаєм Тшаскою. У нас з ним виявилося багато спільного. І зрештою наша співпраця "вилилася" у компакт. Музику "Andruxoїdа" з великою умовністю можна вважати джазом. Міколай Тшаска інколи навіть заперечує, що те, що він робить, – джаз. Як на мене, це – джазовий авангард. У збірці є також елементи кантрі, рок-н-ролу…
