Цього року на Буковині різко зросла захворюваність на небезпечну інфекцію лептоспіроз. За даними обласної СЕС, упродовж восьми місяців захворіло вісім осіб. Для порівняння: за весь минулий рік було зареєстровано п’ять випадків. Якщо вас не вражають ці цифри, можемо додати, що з восьми цьогорічних випадків захворювання два закінчилися смертю пацієнтів.
Ігор Бесараба, Лікар:
У своїй практиці в інфекційному відділенні обласної лікарні неодноразово стикався з випадками лептоспірозу.
Найбільша проблема в тому, що навіть медики не завжди у змозі встановити точний діагноз. Адже лептоспіроз на початкових стадіях дуже подібний до грипу чи ГРВІ – та ж сама гарячка, біль у м’язах. Людина так може "провалятися" в ліжку тиждень, вважаючи, що підхопила грип. Може навіть звернутися до лікаря, і він лише підтвердить помилковий діагноз. А ось уже на пізніших стадіях додаються специфічні симптоми, які вказують саме на лептоспіроз. Наприклад, сильний біль у литкових м’язах. Ще один важливий та небезпечний симптом – зменшення кількості або й цілковита відсутність сечі. А іноді лікареві допомагає просте спілкування з пацієнтом. Наприклад, одна жінка похилого віку, яка потрапила до нас із гарячкою та слабкістю, розповіла, що недавно поховала свого улюбленого песика. Розпитавши, що саме трапилося з тваринкою, я зрозумів: це лептоспіроз, яким спершу захворів собака, а потім і його хазяйка”.
Оделя Боднарюк, лікар-епідеміолог Чернівецької міської СЕС:
Тварини, власне, і є джерелом інфекції. Людина заражається через забруднені сечею тварин грунт, воду, продукти та просто під час контакту з хворими тваринами. Лептоспіроз розповсюджують насамперед гризуни, а також велика рогата худоба, свині, собаки. Не виявлено випадків лептоспірозу серед кішок, хоча вони, полюючи на гризунів, теоретично мали би бути підвладні захворюванню. Найбільше ризикують заразитися працівники тваринницьких ферм, боєнь, пастухи, ветеринари, а також мисливці й, особливо, рибалки. Адже збудник хвороби – лептоспіра – полюбляє саме вологе середовище. Тому одне з пояснень цьогорічного поширення лептоспірозу – велика кількість опадів наприкінці літа. Крім того, з настанням осені завжди зростає загроза інфекції, оскільки гризуни мігрують до людських домівок.
"Ворота інфекції" для лептоспірозу – слизові оболонки та шкіра. Вважається, що неушкоджена шкіра не може "пропустити" лептоспіру, однак вона потрапляє у кров через найменші мікроранки, навіть такі, що майже загоїлися. Інкубаційний період становить від 4 до 14 днів, і хвороба починається різко, на тлі доброго самопочуття. Тому часто буває, що людина не може встановити зв’язок між ситуацією, в якій могла заразитися, та виникненням хвороби”.
6-10-2005, 20:00
0
1 857
