З 1995 року в Україні, як і в більшості пострадянських країн, триває епідемія туберкульозу. На жаль, вражає ця хвороба не лише дорослих, а й дітей. Якщо рівень захворюваності серед дорослих в області не найбільший в Україні, то показники дитячої захворюваності – серед найвищих. За 2003 рік в області захворіло 54 дитини, за 2004 рік – 48 дітей. Про дитячий туберкульоз і проблеми, пов’язані з ним, розповів професор кафедри фтизіатрії БДМУ Анатолій АНІПКО.– У пологових будинках дітям роблять вакцинацію проти туберкульозу, так зване БЦЖ. Чи потрібно робити вакцинацію немовлятам?
– Вакцинація – це досить дискусійне питання. Наприклад, за кордоном вважають, що вакцинацію потрібно робити через рік, тому що імунна система щойно народженої дитини не здатна відреагувати на вакцину і виробити імунітет проти хвороби. У Данії вакцинацію проти туберкульозу роблять у сім років, а в Америці вакцинація не обов’язкова. Але для цього повинні бути інші, ніж у нас, соціальні умови. В Україні вакцинацію проти туберкульозу роблять дітям на третій-п’ятий день після народження у пологовому будинку, а потім ревакцинацію – у 7 і 14 років.
– Чи ефективна вакцинація?
– Вакцинація знижує ризик захворіти на туберкульоз приблизно на 10 відсотків. Після вакцинації у дитини з’являється імунітет, і тоді, якщо ввести туберкулін (продукт, отриманий з туберкульозних мікобактерій), виникає реакція. Якщо в організмі виробився імунітет, то одразу до цього місця спрямовуються захисні клітини і утворюється червона плямка. Реакція вважається позитивною, якщо папула становить 5 міліметрів. Якщо через декілька днів вона збільшується більше, ніж на 6 міліметрів, це свідчить про те, що дитина не просто інфікована, а у неї відбуваєтья розвиток хвороби. Таким дітям потрібна профілактика.
Якщо ж у дитини одразу виникає папула понад 18 міліметрів, це свідчить про те, що дитина вже захворіла.
Відсутність реакції означає, що дитина не інфікована, тобто вакцинація була невдалою, й імунітет не почав вироблятися. Ця туберкулінова проба дозволяє лікарям визначити, чи інфікована дитина. А загалом, якби всі робили вакцинацію і належне обстеження, захворюваність на туберкульоз можна було би знизити вдвічі.
– Як лікують дитину, у якої виявили туберкульоз? Як у цьому разі бути зі школами і садочками?
– Дітям, які хворі на туберкульоз, не дозволяють ходити до дитячих садочків разом з іншими дітьми. Так само відбувається і зі школярами. Вони під час хвороби перебувають у Садгірському тубдиспансері, там і навчаються. А вже коли виліковуються, йдуть до звичайних шкіл. Хотілося би нагадати, що туберкульоз на ранніх стадіях виліковується, і ці діти у подальшому – здорові, як і всі інші.
Дуже погано те, що в нашій області немає протитуберкульозної дитячої лікарні чи хоча би відділення у дитячих лікарнях. Нещодавно до нас привезли дівчинку з обласної лікарні, бо там її немає де лікувати. Дитяче відділення є у Львові, але батьки не мають змоги її туди відправити. Довелося розмістити в окремий бокс в інфекційному відділенні дитячої лікарні. Дівчинку лікувати будуть, але вона все одно не перебуватиме під постійним наглядом фтизіатрів.
Статистика
2003 року у Чернівецькій області захворіло на туберкульоз 54 дитини, 17 з них – у Чернівцях. У 2004 році виявили 48 хворих дітей. Найбільше хворих дітей минулого року було у таких районах: Глибоцькому та Кельменецькому – 4, Сторожинецькому – 5, Сокирянському та Хотинському – 6, у Чернівцях – 13.
