Безробітні збираються у Маршинцях

Стихійна "біржа праці" щодня збирається у селі Маршинцях Новоселицького району. Там можна знайти працівників, котрі готові і городи сапати, і будинки будувати.

У пошуках роботи селяни з Герцаївського району приходять до перехрестя дороги на Герцу із самого ранку. До сьомої години їх вже декілька десятків. Чоловіків та жінок приблизно порівну. Тих, хто перебуває на "біржі", жителі Маршинців називають "заробітчанами з-за Пруту".

Щасливчики мають роботу на кілька місяців

Жінки та дівчата переважно наймаються сапати городи. За день роботи вони просять 60-55 гривень плюс харчування. Чоловіки та хлопці готові працювати підсобниками на будівництві і хочуть за таку роботу від 60 гривень за день. Більш кваліфікована праця коштує дорожче. Мулярі беруть по 10-12 доларів за один кубометр кладки. Обов’язковою умовою є триразове харчування. Будівельники вже мають замовлення на кілька місяців. Тож роботодавці їх просто забирають з перехрестя. За робочою силою приїжджають не тільки із сіл Новоселицького району, але і з Чернівців. У пошуках роботи багато хто приїжджає з-за Пруту на велосипедах. Пересідаючи у буси замовників, заробітчани залишають свій транспорт на збереження місцевим селянам.

Ті, хто стоїть на перехресті, скаржаться на безробіття у власному районі. Колгоспи та підприємства занепали, тож доводиться шукати заробітку у сусідів. Василь, колишній механізатор: "Колгосп розпався, свою землю я здав орендареві. Прибутків з цього великих не маю, тож заробляю переважно на будовах. Якщо пощастить, можна потрапити на роботу до одного господаря на кілька місяців. Якщо будова далеко, там і живемо, а додому приїжджаємо на неділю".

"Комусь же треба городи обробляти"

Сільський голова Маршинців Василь Унгурян ситуацію із "біржею праці" в селі пояснює так: "Це місце для заробітчан зручне, бо знаходиться на перехресті. У нас зараз дуже багато людей отримали земельні ділянки, які треба комусь обробляти. Тож вони і вдаються до послуг герцаївських заробітчан. Стихійна "біржа праці" утворилася в селі 2-3 роки тому. З-понад п’яти тисяч мешканців Маршинців тисяча перебуває на заробітках за кордоном, а комусь же треба їхні городи обробляти. Крім того, звідти постійно надходять великі гроші. За моїми підрахунками, до села щомісячно пересилають майже 500 тисяч євро. Ці гроші вкладають у будівництво будинків, на якому також комусь треба працювати. Ті ж італійці також їдуть кудись на роботу за кордон, а їх замінюють наші робітники. Люди з Новоселицького району працюють в Італії, а замість них тут трудяться мешканці Герцаївського району. Ця "біржа праці" не завдає нам великого клопоту. Єдина проблема – коли ввечері заробітчани знову повертаються в село, запасаються в місцевих магазинах пивом та морозивом, а обгортки та пляшки викидають на те ж перехрестя".