Папа був людиною сильного духу

Завтра, 8 квітня, відбудеться похорон глави Римо-Католицької Церкви, Папи Римського Івана Павла ІІ, який помер минулої суботи від септичного шоку та серцевого-судинного колапсу. У похороні візьме участь й офіційна делегація України на чолі з Президентом Віктором Ющенком, а в країні буде оголошено одноденний траур. Нагадаємо, що Папа Римський Іван Павло ІІ відвідав Україну з візитом у червні 2001 року і зустрічався зі своїми прихильниками у Львові та Києві. А окремим чернівчанам вдалося особисто поспілкуватися з великим понтифіком.

Хворий Папа вразив бадьорістю і щирістю

Неповторні враження залишилися від зустрічі з Папою Римським Іваном Павлом ІІ у митрофорного протопресвітера, пароха Собору Успення Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви отця Валерія Сиротюка:

– Вперше мені довелося побачити Його Святість ще у 1998 році у Кросно (Польща), а пізніше в Румунії, де побував у складі делегації від УГКЦ. Відвідуючи європейські форуми за участю Вселенського Архієрея, я завжди прагнув отримати від Папи благословення і водночас розумів, що це майже неможливо. Доля усміхнулася мені у травні 2003 року. Тоді разом з групою українських акторів, серед яких були Оксана Білозір, Павло Дворський, дует "Писанка", Тарас Курчик та інші співаки, ми відвідали Рим на свято Матері. У Вічному місті довелося відвідати радіо "Ватикан", де й обмовився про те, що хотів би отримати благословення від понтифіка. Мені сказали, що для цього потрібно написати Папі спеціального листа. Сестри-служниці переклали прохання італійською мовою, і ми його відправили факсом. У листі я розповів про себе, про творчі здобутки. Наступного дня мене запросили до приватної каплиці Івана Павла ІІ, для співслужіння у ранковій Святій Літургії. До каплиці я ввійшов разом з невеличкою групою священиків (сім осіб), котрі приїхали до Ватикану з різних країн світу. У каплиці Папа вже відмовляв часослов. Постать Святішого Отця, пригадую, викликала в мене подвійне відчуття – розчуленість і подив. Літній чоловік страждав від недуги, здавалося хвороба повністю опанувала тіло. А вже через хвилину мене дивувала бадьорість сильного духу – великого духу. Папа сам відправляв Літургію, а ми співслужили. А ще вразила надзвичайна простота Івана Павла ІІ і Його щирість. Після Богослужіння мене відрекомендував Вселенському Архиєреєві єпископ Станіслав Джівіш, його помічник. Почувши, що я з України, Папа пильно глянув на мене. Я розповів про себе, подарував йому три відеокасети, одна з яких була про Буковину. Тоді Святіший подарував мені вервечку і поблагословив мене. Ця зустріч з Папою у травневі дні 2003 року, як справжній чудесний дар, залишиться в моїй душі до кінця життя. Цього року з нагоди 10-літнього ювілею моїх єрейських свячень планую видати вже підготовлену монографію з розділами поезії, музики, духовних пісень. Обов’язково цю працю відкриє саме світлина зустрічі зі Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ. А ще відкрию вам маленьку таємницю. Саме праця і постать Святішого Отця заспокоїла мої вагання в часі глибоких роздумів над поєднанням священичого покликання і творчої діяльності. Напевно, не таємниця, що це все ж два різні світи моральних вартостей. Священик мусить дбати про місця, де з’являється, про товариство, з яким спілкується, щоб не дати комусь згіршення. Відкритість Папи до світу – похід на футбол, зустрічі з рок-виконавцями – запевнили мою харизму. Принагідно шанувальникам сучасної музики раджу послухати альбом Abbа Pater. Я переконаний, що така відкритість Папи до світу змінила не тільки моє життя...

Ми втратили велику Людину... Його велич у тому, що Він знаходив те, що всіх єднало, починав говорити про те, що було кожному зрозуміло. У центрі уваги завжди те, що об’єднує, а не розділяє. На жаль, більшість землян об’єднали проблемні теми бідності, голоду, насилля, несправедливості, воєнних конфліктів, моральне зубожіння…Ми всі втратили… Та, може, тепер вже знайдемо один одного?

Він хотів огорнути усіх любов’ю

До римо-католицького собору у Чернівцях, що на вулиці Головній, цими днями приходять багато людей, висловлюють свої співчуття, ставлять свічки за упокій душі Папи Римського, замовляють заупокійну Службу Божу. У церкві побували мер міста Микола Федорук, представники громадськості, єврейської общини.

Ось що сказав нам отець-декан римо-католицької церкви в Чернівцях Петро Савчак:

– Наша Церква молиться за упокій душі Івана Павла II. Він залишив велику спадщину, намагався об’єднати всіх у вірі та любові. Папа їздив цілим світом і залишив прекрасний приклад доброго пастиря. Діяльність Папи Римського дала чудові плоди, і величезна кількість католиків і представників інших конфесій віддають честь Отцю Святому як найвищому пастирю Вселенської Церкви. Бо піклувався він про всі держави, про всіх людей, особливо бідних третього світу.

Я спілкувався зі Вселенським Отцем 1994-го року у польському місті Любачеві, відтак 1995-го року – у Ризі під час його перебування у Латвії, і ювілейного, 2000-го року від Різдва Христового, – у Ватикані. Папа до людини ставився з любов’ю, кожного вислуховував дуже уважно, і мене – також. Це був наш батько, котрий хотів огорнути нас усіх у любові до Господа нашого Ісуса Христа. Вселенський Отець намагався змінити світ на краще, щоби панувало взаєморозуміння і взаємопошана всіх віруючих і невіруючих у всьому світі.