Прогноз погоди справджується на 94 відсотки, що є гарним показником. "Чому?" – знає синоптик з 20-літнім стажем, виконувач обов’язків начальника Чернівецького обласного центру гідрометеорології Тетяна НЕГАДАЙЛОВА.
Не справджується лише кожен двадцятий прогноз
– Тетяно Миколаївно, розкажіть, будь ласка, як визначають погоду?
– Погодою займається не одна людина, а ціла система. Наша служба складається з декількох ланок спостереження. Метеостанції працюють цілодобово, без свят та вихідних. Метеорологічні дані збираються мережею метеостанцій безпосередньо на поверхні землі. Окрім того, є ще аерологічна станція, яка стежить за зміною метеоелементів на висоті: запускається зонд і одночасно з його підняттям вимірюються зміни тиску, напряму та швидкості вітру, температури тощо. Цей метод важливий, бо основний рух повітряних мас відбувається не на поверхні землі, а на висоті понад три кілометри. Потім ці показники надходять до бази даних, формуються та аналізуються синоптичні карти. За допомогою цих карт згодом складають прогноз. Зібрана нами інформація надходить до Московського центру обробки (один з трьох світових), який створює так звані карти баричної топографії. Та гідрометцентр – це не лише спостереження за погодою та її прогнозування, а й спостереження за річками області, прогнози проходження паводків та повеней, прогноз сходження снігових лавин, агрометеорологічні спостереження, спостереження за забрудненням повітря тощо.
– Який відсоток прогнозів справджується?
– Можу з впевненістю сказати, що за останні 20 років справджування прогнозування погоди різко змінилася в кращий бік. Зараз маємо 94 відсотки. Це досить високий показник. Не справджується приблизно кожен двадцятий прогноз. Та ми працюємо над цим.
– А чи удосконалюються методи дослідження погоди?
– Великий крок у прогнозуванні, який ми зробили за останні роки, пов’язаний насамперед з розвитком комп’ютерів, які дають змогу розв’язувати ряд математичних моделей. Останні, до речі, зараз широко використовують під час визначення погоди.
Синоптиків сьогодні не вистачає
– На скільки днів наперед можна передбачити погоду?
– Ми даємо прогнози офіційно на три доби і консультації на четверту та п’яту.
– Де в Україні навчають цього ремесла?
– З цим у нас невеличка проблема. Колись синоптиків готувала кафедра гідрології і кліматології географічного факультету ЧНУ, більшість випускників якої і зараз працюють у нашому центрі. Зараз таких спеціалістів не вистачає. Специфіка нашої професії вимагає здобуття саме цієї спеціальності, тому й маємо вакансії, адже таких спеціалістів випускає лише один київський та один одеський вищі навчальні заклади. Сьогодні запрошуємо працівників з Одеського національного університету, та перед ними виникає інша проблема – житло.
– Як ви ставитеся до народних прикмет? Чи справджуються вони?
– Частково справджуються. Але клімат змінюється сам по собі. Що таке народна прикмета? Це досвід, який народ здобув протягом тривалого часу. Для прикладу, за останні 50 років простежується період потепління, тому й відбуваються зміни у погоді. Можна сказати, що прикмети справджуються приблизно на 75%, тобто на рівні інертних прогнозів. Це аж ніяк не через погану спостережливість народу, а швидше через цілком закономірні зміни клімату.
– А з чим пов’язане потепління?
– Такі пульсації протягом історії трапляються постійно. Похолодання, потепління у межах століть поступово змінюють одне одного. Ось і зараз, незважаючи на холодну зиму, все-таки маємо період потепління. А для цього періоду саме й характерні час від часу різкі глибокі та тривалі вторгнення холодних арктичних повітряних мас (цьогорічні морози).
– Як ви почуваєтеся, коли ваші прогнози не справджуються?
– Цікаво, що за кордоном синоптики навіть раніше виходять на пенсію через складність роботи. Ця професія має свої плюси і мінуси. Однією з її переваг є те, що ми маємо рідкісну можливість спостерігати реалізацію власного прогнозу. Але це й велика відповідальність, адже хочеться, як і
кожній людині, щоби твоє слово мало підтвердження. Якщо справджування виявляється нижчим за певну норму, працівника позбавляють частково чи повністю
премії.
Катаклізми Буковині
не загрожують
– А чи траплялися у вашій роботі якісь кумедні випадки?
– Наша робота повинна бути особливо оперативною. Пригадую, одного разу, поспішаючи, черговий синоптик вранці намагався передати підприємству штормове попередження по телефону і помилково зателефонував на квартиру: "Запишіть штормове попередження". – "Не хочу", – пролунав у відповідь роздратований сонний голос (шоста година ранку!). "Ах так, не хочете?! Ваше прізвище, будь ласка". – "Добре, добре пишу". І той чоловік, якого розбудили рано-вранці, таки записав, так і не зрозумівши навіщо. Ось такі випадки бували. Загалом хочу сказати, що прогнозист – це спосіб життя зі своїми перевагами, недоліками і смішинками інколи.
– Чого очікувати найближчим часом від погоди? Катаклізми не загрожують Буковині?
– Мабуть, ні. Як би не розвивалося це потепління, воно нас не затопить, і ми не замерзнемо. Навіть, я б сказала, це досить сприятливий для нас клімат. Для літа стало характерним панування вологих субтропічних повітряних мас (висока вологість за температури 25 – 33 градуси). Щоправда, люди переносять це важче. Особливо це стосується тих, хто має бронхо-легеневі захворювання.
– А як щодо весни? Ще довго доведеться її чекати?
– Поки що ранньої весни не очікуємо. З кінця тижня прогнозується перша відлига з плюсовою температурою (в межах одного – шести градусів), але це ще не весна. Після відлиги настане знову незначне похолодання. Тобто, звичайний перехід до весни. Та до кінця лютого ще буде переважати зима.
