Однак найпривабливішим для інвесторів є птахівництво. Приміром, на базі колишньої птахофабрики у Мамаївцях Кіцманського району створено сучасне європейське підприємство з вирощування індиків.Торік тут було вирощено понад 1300 тонн м’яса, далі планується виробляти 2,2 тисячі тонн. Про це повідомив перший заступник міністра АПК Іван Демчак. Зараз реконструюється колишній свинокомплекс у Витилівці. Аналогічна перебудова здійснюється й на колишніх фермах у Вартиківцях Кельменецького і Долинянах Хотинського районів, власники яких кооперуватимуться з мамаївським товариством. Завдяки інвестиціям відновила свою роботу бройлерна фабрика у Тарасівцях Новоселицького району, яка у 2005 році виробила понад 1600 тонн м’яса бройлерів. Значна робота щодо переобладнання та розширення виробничих потужностей здійснюється на ЗАТ "Чернівецька птахофабрика" у селі Валя Кузьмина Глибоцького району, яка спеціалізується на виробництві курячих яєць.У виробництво вкладено майже 48 мільйонів гривень. На фабриці одночасно утримується 130 тисяч курей-несучок. За минулий рік отримано 23,5 мільйона штук яєць за річної продуктивності 293 яйця від однієї курки. Після завершення реконструкції і будівництва тут утримуватиметься півмільйона голів курей, що дасть можливість виробляти 140-150 мільйонів яєць щорічно.
Загалом же, за словами Івана Демчака, нині у державі налічується 153 мільйони голів птиці, з яких 65 – у населення. Для порівняння: у 1990 році її було 246 мільйонів голів. Але передбачається, що цього року матимемо півмільйона тонн м’яса бройлерів, а в перспективі цей показник подвоїться. В Україні нині на душу населення припадає 50 кілограмів м’яса, тоді як у Європі – 100. Але, щоби мати високий приріст тваринництва, потрібна надійна кормова база. Причому, треба будувати нові комбікормові заводи.
Що ж до молочної продукції, то нині в Україні виробляється 25 мільйонів тонн молока. Однак воно надходить до переробників переважно від населення, де рівень виробництва низький. А згідно із сучасною технологією, молоко не повинно мати доступу до повітря: воно від корови молокопроводом повинно йти у відповідні ємності, а потім у холодильні камери, тому й виникли проблеми з Росією щодо заборони поставок молочної продукції. Адже молоко від населення годиться хіба що для виробництва другорядної продукції, скажімо, протеїну. Така технологія незабаром буде запроваджена в СВК "Оршівське", що у Кіцманському районі. (В. Гринюк)