Наслідки вступу до Світової організації торгівлі для більшості українців будуть позитивними, – переконані експерти. Підвищиться якість товару, розшириться асортимент, а деякі товари та послуги, можливо, подешевшають. Водночас, підприємці, особливо ті, які працюють на внутрішній ринок, не надто радіють із СОТівських перспектив.
Як у рамках СОТ почуватимуться найбільш вразливі галузі, "МБ" вирішив з’ясувати у керівників місцевих cільськогосподарських і харчових підприємств.
Анатолій ЧОРНИЙ, садівник:
– Рік-два ми ще будемо "биті" продукцією західного виробника. Але вважаю, вітчизняні садівники, які зоорієнтовані на інтенсивне виробництво, вистоять, і навіть складуть гідну конкуренцію західним сільгосппродуктам. Дрібні виробники зі старими садами та технологіями виробництва не зможуть конкурувати. А ми, наприклад, маємо молоді сади, стежимо за новітніми технологіями вирощування сільгосппродукції. Водночас не застосовуємо штучні барвники та інші засоби, якими нині нашпиговані закордонні яблука. Нехай наші плоди не так яскраво виглядають, як їхні, проте значно кращі за смаком.
Але однієї нашої готовності мало. Нині не видно прогресу в чиновницькому світогляді. Закони та фінансова готовність країни серйозно відстають. Влада нерозторопна. Крім захоплених вигуків про світле майбутнє після вступу до СОТ, реальної роботи не видно.
Віктор ІВАШКО, директор заводу "Молочна гора":
– Як почуватиметься вітчизняна м’ясо-молочна галузь у рамках СОТу, залежатиме від того, які вимоги буде висунуто до продукції. І наскільки інтенсивно вкладатимуться кошти в розвиток та адаптацію нашого виробництва до європейського. Наразі виробництво молока перебуває у доволі плачевному стані. Якщо заводи з харчової переробки можна у визначені терміни модернізувати та адаптувати, то наша сировинна база, а це найголовніше, бо з неї починається якісний продукт, не витримує жодної критики. В нашій області головний постачальник молочної сировини – це населення. Про які норми можна говорити? А фермерські господарства взагалі не відповідають належним європейським стандартам.
Щоби довести молочну галузь до відповідних європейських норм, з якими можна сміливо виходити на європейський ринок, потрібні не просто дотації, а величезні кошти. Що казати, якщо для облаштування одного доїльного залу з комп’ютерами, умовами стерильності, потрібно майже три мільйони гривень.
Фактично, за смаком і натуральністю наша продукція виграє. Але за ціною (закупівельні ціни в нас значно вищі, ніж в Європі) та бактеріологічними показниками сировини ми – далеко позаду. Щоби не загубити вітчизняну харчопереробну галузь, потрібно інтенсивно вкладати кошти, розвивати, сприяти їй щонайменше п’ять років.
Сергій БУЧКО, виконавчий директор ТЗОВ "Цукровий комбінат "Хрещатик":
– Для цукрового ринку вступ до СОТ має свої плюси і мінуси. Негатив у тому, що вже є домовленість на завезення в Україну 200 тисяч тонн цукру-сирцю. Цей зайвий обсяг відчутно послабить наші позиції. Крім того, на європейських ринках вистачає своєї продукції. А упакування в 50-кілограмових мішках там вже ніхто не використовує, все більше кількаграмові пакетики. Врешті, з нашим довоєнним обладнанням нам нема чого сунутися в Європу.
Але ми вступили до СОТ раніше, ніж Росія. І коли ця країна вступатиме в СОТ, ми зможемо відвоювати російський ринок. Тому для нас це фактично єдиний шанс (це і є нашим плюсом). Або ми його використаємо, або нас чекає суттєве скорочення і докорінна реконструкція виробництва. Найближчим часом наші справи суттєво погіршаться. Але у перспективі ми можемо вистояти.
Наразі ми не збираємося вмирати, ми боремося за ринок. Так, минулого року в реконструкцію заводу вклали сім мільйонів гривень. Цього року плануємо далі оновлюватися. Якщо серйозно інвестувати цукрове виробництво, галузь можна врятувати.
