Дівчата з виховної колонії мріють збудувати храм

– Після її смерті я жила з бабусею. Виходило так, що заклопотана справами бабуся рідко бувала вдома, тож вільного, ніким не контрольованого часу у мене було вдосталь – роби, що хочеш. Я навіть і не помітила, як загрузла у веселому розгульному житті. Невдовзі ж сталося так, що я отримала сім років за співучасть у вбивстві. Багато про що передумала в колонії за ці шість років. Шкода тільки одного – життя тій людині вже не повернеш...
– Коли я щось роблю – сиджу на уроці чи в їдальні, – ще нічого, – розповідає інша дівчина – Юлія. – Але варто лишень залишитися на самоті, щоразу пригадую скоєний мною злочин у всіх подробицях. Це надзвичайно важко, повірте. Лише після розмови зі священиком мені стало на душі якось легше...
Юля потрапила до колонії не так давно, попереду на неї чекають ще довгі роки життя в колонії. На Олександру ж невдовзі очікує звільнення, і вона понад усе мріє вийти на волю та розпочати кар’єру журналіста.
А ось що каже отець Геннадій, який вже багато років служить тут священиком:
– Вони несуть на собі важкий тягар минулого. Водночас вони ще молоді, їхні душі ще не закостеніли від жорстокості. Дівчатка самі тягнуться до Бога. У нас навіть є молитовна кімната, ми навчаємося там молитися, розмовляємо, дивимося добрі фільми, слухаємо музику. Наш найулюбленіший документальний фільм про те, як в Рязанській колонії такі ж самі дівчата будували храм на честь ікони Божої Матері "Пом’якшення злих сердець". Нам пощастило – не так давно і наша колонія отримала дозвіл на спорудження храму-каплиці. Дівчатка одноголосно вирішили назвати наш храм також на честь цієї ікони. Архітектор Олександр Краснобаєв вже намалював ескіз. Тепер потрібно розробити проект храму.
(Ця публікація стала можливою завдяки підтримці Міжнародного фонду "Відродження" і Офісу з питань демократичних та соціальних перетворень Бюро в країнах Європи та СНД Агентства США з міжнародного
розвитку в рамках Контракту №121_А_00_03_00004_00 з Інтерн’юз Нетворк. Висловлені тут погляди належать авторам і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку або Міжнародного фонду "Відродження").