Водночас жінки потребують підтримки в економічній сфері. За словами Самченко, середньомісячна зарплата в жінок у галузях економіки на 30% менша, ніж у чоловіків.
80% державних службовців – жінки, тоді як на керівних посадах першої-третьої категорій держслужбовців лише 14% жінок. Крім того, за її словами, серед науковців майже однакова кількість чоловіків і жінок, але серед кандидатів наук жінок 40%, а серед
докторів наук – лише 19%.
– У Чернівцях і в західному регіоні загалом становище жінки в суспільстві дещо вигідніше, ніж на сході, – вважає Наталія БАТРАКОВА, експерт з гендерних питань. – За даними першого кварталу жінки в області заробляли в середньому на 185 гривень менше за чоловіків (різниця становить приблизно 20%). У третьому кварталі цей розрив скоротився до 160 гривень. Можна простежити таку закономірність: чоловіки мають вищі зарплати і, відповідно, вищі пенсії. Після настання
пенсійного віку (60 років) вони живуть з цією пенсією ще в середньому 2-4 роки. Жінки ж і на пенсію виходять раніше, і живуть довше. Тобто отримують свою досить мізерну пенсію і виживають на неї буковинки в середньому по 20 років.
Одним з найважливіших гендерних показників є кількість жінок в органах влади. У нашій області до ріноправності ще далеко: серед держслужбовців представниць слабкої статі багато, але вони займають нижчі посади за чоловіків. У міській раді усього 9 депутатів-жінок, в обласній – 13. Серед районів найбільший відсоток депутаток у Сторожинецькій (23 із 78) та Сокирянській (13 із 45) райрадах, найменший – у Герцаївській (3 жінки при загальному складі 46 осіб) (Н.Макушинська).
