Він лише відсвяткував свої 32. Вітання від друзів і рідних приймав, будучи вже у лавах Збройних сил. Вони чекали, вірили, надіялися, що незабаром війна закінчиться, а Іван Петрик повернеться з перемогою в невеличке чудове село на Буковині. Проте, на жаль, рашисти позбавили життя молодого захисника.
Про це повідомляє спільнота "Незабутні: Буковина пам'ятає"
Народився Іван Ярославович Петрик 10 квітня 1990 року в Теребовлі Тернопільської області. Коли хлопчику виповнилося два роки, він із мамою та старшим братом переїхав на її малу батьківщину – у село Лукавці на Вижниччині.
Іванко зростав цікавим та допитливим хлопчиком. Вільний час любив проводити з друзями, захоплювався та займався спортом. Після навчання у школі відбув строкову службу, зарекомендував себе як дисциплінований та старанний солдат. Після армії зустрів своє кохання, одружився.
Спокій щасливої родини порушила війна.
Отримавши повістку, Іван Петрик не вагався ні хвилини. Він розумів ситуацію і добре усвідомлював свій синівський обов’язок перед Україною і батьківський – перед дворічною донечкою Анастасією, яку мав захистити від окупантів. Служив на посаді оператора військової частини А4056.
Життя Івана Петрика обірвалося 14 квітня 2022 року. У Вугледарі Донецької області він підірвався на міні. Фронтові побратими відгукувалися про нього, як про надійного, хорошого товариша, який завжди першим приходив на допомогу і мав єдину мрію – звільнити Україну від ненависного ворога.
Поховали Івана Петрика у Лукавцях. У нього залишилася мама, молода дружина і маленька донька.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
