Опанував джембе сам. Хлопець родом із Краматорська, граючи на барабані, виступає на центральних вулицях Чернівців

Арам Хачатурян родом із Краматорська, але півтора року тому переїхав у Дніпро. Потім перебрався до Чернівців. Сьогодні Арам, граючи на барабані, виступає на центральних вулицях Чернівців та біля кав’ярень і ресторанів.

Хлопець виграє на джембе (вид барабана, – авт.) вже понад рік, пише molbuk.ua



– Вигравати на джембе я вирішив випадково. Коли читав оголошення на OLX, натрапив на цей барабан. Чомусь без вагань вирішив його замовити та після цього виходити на вулиці міста і грати, – каже Арам.

"Чернівці – місто з приємними людьми"

Гру на ударному інструменті Арам опановував самостійно.

– Я вчився сам грати на джембе. Спочатку намагався дивитися різні відеоуроки, проте мені не подобалися методи викладання. Я став імпровізувати, грав те, що відчував, так і опанував ударний інструмент, – згадує Арам.



Коли чоловік тільки розпочинав грати, то думав, що це буде його хобі, але сьогодні Арам вважає це своєю основною роботою.

Після переїзду до Чернівців його гру на інструменті почали помічати власники кав’ярень, ресторанів…

– У Чернівцях це стало для мене основною роботою. У місті мене почали запрошувати власники кав’ярень, ресторанів, щоби пограти біля їхніх закладів, – розповідає Арам Хачатурян.



Репертуар Арама різний: здебільшого грає те, що подобається людям.

– Люди підходять запитують, чи я не проти зіграти запропоновану пісню, і я погоджуюся. Найчастіше граю українські патріотичні пісні, іноді етнічні уперемішку з електронною музикою, – каже Арам.

Чоловік нещодавно грав у місцевому закладі, де збирали кошти для 10-ої гірсько-штурмової бригади.

– Завжди намагаюся передавати від себе стільки коштів, скільки у моїх силах. Власники кав’ярень пропонують долучатися до благодійних вечорів, то я з радістю це роблю. Щоправда, дивує те, що чернівчани до вуличної музики ставляться якось незрозуміло, а дехто взагалі вороже. У Дніпрі, де є багато госпіталів, гуртожитків з військовими, я спокійно грав веселу музику. Самі ж військові підходили, дякували мені за гру. А у Чернівцях із цим трохи напружена ситуація. Я розумію, що для когось музика – це не вихід, інші в жалобі. Але якщо сидіти вдома, нічого не робити, то війна не минеться сама собою, так ми ворога не здолаємо, – зазначає Арам. – Надалі я планую облаштуватися у Чернівцях, хоча поки що не почуваюся, так би мовити, у своїй тарілці. Хочу розвиватися у музиці, знайомитися з власниками закладів, щоб співпрацювати. За досить короткий термін зрозумів, що Чернівці – дуже гарне місто з приємними та культурними людьми.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram