З початку повномасштабного вторгнення підприємець із села Репужинці Петро Гуцкан зі своїми друзями допомагають нашим військовим.
Спочатку збирали кошти та купували для військових амуніцію, готували тушкованку та відвозили на фронт. Коли полоднішало, чоловіки почали займатися виготовленням "буржуйок". Роблять їх зі старих газових балонів. За понад місяць вони зробили близько сотні "буржуйок", йдеться в публікації "МБ".
– 24 лютого, я був у Херсоні. Маю там квартиру, ми саме робили в ній ремонти. І коли це все почалося, я повернувся до Репужинців. Одразу вступив у тероборону. Потім із друзями почали думати, чим можна допомогти хлопцям на фронті. Пішов до мами, попросив, щоб вона дала нам свиню. Зарізали її і зробили тушкованки. Разом з братом ми поїхали у напрямку Ірпінь – Буча – Гостомель. Люди в селі почали долучатися, хто чим міг допомогти. Так ми почали об’єднуватися. Люди із-за кордону почали нам надсилати кошти. Односельці в місцевій школі робили тушкованки, ми їх теж відвозили нашим хлопцям, – каже Петро.
Згодом чоловіки почали працювати над забезпеченням військових амуніцією. Сергій Лесько разом із дружиною займається пошиттям речей, тож запропонував свою допомогу. Спочатку шили розвантажувальні жилети й плитоноски. Потім – рюкзаки, підсумки, аптечки.
– Ми з дружиною вже багато років шиємо. Цю справу добре знаємо. Тож з початком війни почали шити речі для військових. Спочатку – для тероборони. Потім із Петром почали відправляти й на фронт. За цей період ми виготовили близько двохсот плитоносок, таку саму кількість сумок, підсумок. Зараз через проблеми зі світлом важче працювати. Напруга мала, машинці не вистачає потужності. Але ми не зупиняємося. Жінка до того ж в’яже теплі шкарпетки для військових, – каже чоловік.
"Ввечері зустрічаємося і працюємо"
З першими холодами чоловіки вирішили займатися виготовленням буржуйок. Адже запити на них часто надходили від військових.
– Ми запитували у хлопців, що їм потрібно. Вони просили "буржуйки". Тоді ми написали у групу села, хто нам може допомогти – роботою чи матеріалами. Люди почали приносити нам старі балони. Кілька чоловіків відгукнулися допомогти. Так ми й почали в мене вдома робити "буржуйки", – каже Петро Гуцкан.
До справи долучилися друзі чоловіка: Андрій Родніцький, будівельник, Петро Остафійчук – далекобійник та Віталій Марунчак – зварник.
– Спочатку потрібно було зробити п’ять "буржуйок". Згодом почало надходити все більше замовлень. Хлопці вдень на роботі. Після шостої години ми всі зустрічаємося і працюємо. Кожен виконує свою роботу: хтось ріже метал, хтось зварює, хтось виготовляє потрібні деталі. П’ятдесятники із місцевої церкви запропонували віддати нам димохід. Його діаметр якраз підходив на "буржуйки". Ми зібрали людей, демонтували димохід і порізали. З нього вийшла 21 буржуйка. Потім із бази відпочинку до нас звернулися, що в них є димохід. Натомість ми придбали їм посуд із нержавійки. Тоді з димоходу вийшло дев’ять буржуйок. Ми могли б купувати матеріали для буржуйок, бляху, диски, але це виходить дуже дорого. А балон – це вже пів роботи зроблено, – каже Петро.
"Складного немає нічого"
З потребою у "буржуйках" до чоловіків дуже часто звертаються люди із сусідніх сіл та волонтери. Одразу приїжджають до господарства Петра та забирають по кілька штук.
– Чимало знайомих із-за кордону нам допомагає коштами. На них ми закуповуємо необхідні елементи для "буржуйок", електроди, диски. Дещо купуємо за свої кошти. Змогли вже купити дрон, три тепловізори, відстанемір, біноклі, амуніцію. Продовжуємо готувати також і тушкованки: купуємо свиню, люди в школу приносять банки й готують тушкованки. Ми намагаємося забезпечувати хлопців не лише з нашого села, але і з сусідніх.
Петро Остафійчук розповідає, що за виготовленням буржуйок проводить практично весь день.
– Я далекобійник. Коли почалася війна, саме був на каденції у Європі. Спочатку фінансово допомагав хлопцям. Після закінчення візи, у червні, повернувся додому. Тоді разом із Петром почав робити "буржуйки". Я не працюю зараз ніде, то можу проводити тут весь день. Ми з братом приходимо вдень і все підготовлюємо, а ввечері приходять й інші хлопці – і робота вже кипить. Складного немає нічого, головне – бажання, – каже майстер.
Чоловіки кажуть, що навіть попри часті відключення світла виготовлення "буржуйок" не припиняється, адже в господарстві є генератор.
Петро Гуцкан додає, що в матеріалах для "буржуйок" завжди є потреба.
Чого потребують волонтери
Просять приносити старі газові балони, але в належному стані, труби великого діаметра – 300 мм, бляху – 3 мм, труби на ніжки – 20-30 мм, електроди, диски. Звертатися можна за номером телефону: 0990726864
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram