Від вибору косметичного засобу залежить ваше самопочуття

Сучасні косметичні компанії пропонують широкий асортимент засобів для гігієни. Наприклад, лише мило представлене на полицях магазинів в асортименті: рідке, туалетне, антибактеріальне… Яке ж серед них обрати?

Стан нашої шкіри свідчить про наше здоров’я: про роботу внутрішніх органів та систем, навіть про те, наскільки якісно ми відпочиваємо чи висипаємося. Однак догляд за шкірою також має важливе значення для нашого здоров’я. Про різновиди мила, їхні мінуси та плюси нам розповіла Ольга ДЕНИСЕНКО, завідувач кафедри дерматовенерології БДМУ.

Туалетне мило
Склад. До його складу, зазвичай, входить луг, а також натрієві солі жирних кислот, які в результаті реакції гідролізу створюють лужне середовище.
Плюси. Таке мило добре милиться й чудово очищує. Нині є спеціалізоване мило, яким можна вмиватися щодня. Рівень Рh у ньому наближений до кислотно-лужного балансу шкіри.
Мінуси. Руйнує жири шкіри, що призводить до її зневоднення, а за надмірного застосування – сухості та лущення. За частого застосування мила зникає поверхневий природний захисний шар шкіри (гідроліпідна плівка), який перешкоджає проникненню бактерій, вірусів.
Особливо шкідливе дешеве мило, що містить вільний луг. У більш дорогому милі її руйнівну дію мінімізують жирними кислотами.

Рідке мило
Склад. Містить менше лужних сполук, ніж тверде.
Плюси. Не сушить шкіру. Зручне в застосуванні, кожна пляшечка забезпечена спеціальним дозатором.

Антибактеріальне мило
Склад. Містить антибактеріальні добавки (найчастіше – триклозан).
Плюси. Захищає від бактерій.
Мінуси. Не захищає від вірусів, які є частими збудниками інфекційних захворювань, у тому числі й шкіри. Не варто застосовувати тривалий час, оскільки разом із шкідливими бактеріями можуть бути знищені й корисні, які постійно перебувають на шкірі і забезпечують його природний захист від патогенних збудників. Не захищає від вірусів, які є частими збудниками інфекційних захворювань, у тому числі й шкіри.

Дьогтеве мило
Склад. На 90% складається зі звичайного мила, інші 10 відсотків складає березовий дьоготь, який виготовляють із берести (тонкого верхнього шару кори дерева).
Плюси. Завдяки вмісту березового дьогтю таке мило має антимікробну, протипаразитарну, дезінфікуючу та протизапальну дію, а також помітно підсилює приплив крові та сприяє загоєнню ушкоджених ділянок шкіри. Мінуси. Його недолік – не дуже приємний запах. Застосовувати таке мило не варто більше двох разів на добу, оскільки воно сильно підсушує шкіру обличчя.

Інтимне мило
Склад. Містить пом’якшувальні добавки, натуральні екстракти й олії.
Плюси. Заспокоює слизову інтимних зон, зменшує подразнення й запалення. Таке мило варто використовувати людям із підвищеною чутливістю слизової оболонки та при захворюваннях інтимної сфери, людям зі зниженим імунітетом, жінкам у період вагітності й менопаузи, а також після проведення курсу лікування антибіотиками.

Мило ручної роботи
Склад. Містять цілющі трави, фрукти, ефірні олії.
Плюси. Відсутні інгредієнти тваринного походження і консерванти.
Мінуси. Таке мило, як правило, продають на вагу і коштує воно дорожче, ніж інші види мила.

Порада лікаря
"Приймати душ два-три рази на день – це занадто"
Ольга ДЕНИСЕНКО, завідувач кафедри дерматовенерології БДМУ:
– У дорослих людей нормальна шкіра зустрічається зрідка. Жирна шкіра має сірувато-жовте забарвлення, на ній видно розширені пори, можуть утворюватися чорні цятки. Найчастіше такий тип шкіри спостерігається в ділянці спини і в середній частині обличчя (чоло, ніс, підборіддя). Жирна шкіра менше піддається подразненню. При такій шкірі можна щодня вмиватися теплою, але не гарячою водою з милом. Якщо шкіра обличчя надмірно жирна, то варто вмиватися двічі на день із застосуванням мийних засобів, проте не застосовувати мило на шкіру інших ділянок тіла, які можуть бути іншого типу.
Суха шкіра має блідо-рожевий чи жовто-рожевий колір, вона більш тонка й ніжна. Вона легко подразнюється від вітру, сонця, води, морозу, мила, реагуючи на їх дію почервонінням та злущуванням. Для сухої чутливої шкіри оптимальним є мило з нейтральним рівнем Рh, а також мило, що містить крем або рідке.
Іноді прагнення до чистоти призводить до того, що люди схильні приймати душ по два, а то й три рази на день. Внаслідок надмірного застосування мила шкіра стає пересушеною, утворюються мікротріщини, через які в шкіру потрапляють різноманітні бактерії, віруси, грибки, кліщі. Тому за відсутності особливих потреб (щодення заняття спортом, тяжка фізична робота, робота у гарячих цехах тощо) достатньо приймати душ один раз на добу, і не обов’язково щодня, а застосування мийних засобів на все тіло – не частіше одного разу на 3-4 дні за винятком зон із надмірною пітливістю чи жирністю шкіри.

Леся ТОКАРЮК