Християни східного обряду 19 серпня відзначають одне з найбільших 12 свят – Преображення Господнє. Воно припадає на кінець літа, коли у садах достигають фрукти. Звідси його друга назва – Яблучний Спас.
Цього дня у церквах освячують яблука, груші, сливи, виноград, мед, колосся жита та пшениці. У народі кажуть: "Прийшов Спас – пішло літо від нас".
Це свято таємничого Преображення Христа на горі Фавор перед трьома своїми учнями: одяг його став білий – як світло, а обличчя засяяло, немов сонце. Воно символізувало Божественну велич і славу Христа перед його розп’яттям та воскресінням.
Повернувшись із церкви, родина урочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином, "щоб садовина щедро родила".
До Спаса намагалися заготовити лікарські трави, бо вони нібито мали цілющі властивості… Щодо цього казали: "Діва Марія це зілля сіяла, а Спас поливав – нам на поміч давав". Гуцули остерігалися запалювати й виносити надвір вогонь, бо могла загорітися господа.
Подекуди на Яблучний Спас поминають померлих родичів.
Жінки, у яких померли діти, не вживали до Спаса яблук. Існувало повір’я, що цього дня Мати Божа роздає діткам на тому світі золоті яблука. А ті діти, чиї батьки порушили обітницю, стоять збоку і плачуть, бо їхні яблука вже з’їли. Люди старшого віку досі не їдять до Спаса садовини, бо вважають це гріхом. Для господарів свято Преображення Господнього символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня передбачали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний – осінь буде сухою. Якщо дощовий – мокрою. Ясний день віщує морозну та заметільну зиму. Яка погода на Спаса – такою буде і Покрова (14 жовтня). (Н.Будна)
