Після публікації "МБ" "Твоє здоров’я в моїх руках", у якій журналіст пересвідчився в тому, що в міській поліклініці будь-хто може отримати чужу амбулаторну картку, медики цієї установи створили робочу комісію, яка перевіряє факти, наведені в газеті.
Нагадаємо, тиждень тому кореспондент "МБ" провів експеримент у двох медустановах Чернівців. Назвавши прізвище свого товариша Ігоря, він з легкістю отримав чужу медичну картку, яку реєстратори поліклініки №2 видали, навіть не попросивши паспорт.
Через кілька днів до редакції "МБ" надійшов лист на офіційному бланку поліклініки. Повідомили, що по розгляду публікації створили комісію, яка перевірятиме факти, наведені в газеті, та запросили кореспондента "МБ" на ці збори.
Та замість того, аби вирішити проблему всередині поліклініки, медики звинуватили журналіста "МБ"… у шахрайстві.
У середу в обідній час у конференц-залі поліклініки зібрався десяток медиків. Заступник головного лікаря Наталія ГАЙДУК оголошує засідання відкритим і запрошує мене до трибуни. "Диктофон можете не ховати в кишені, а покладіть його на стіл", – каже медик, додавши, що вона теж веде аудіозапис. Пропонують відповісти на ряд запитань.
– Чи є у вас письмова згода від пана Ігоря на те, що він не заперечує, щоб ви взяли його картку? – запитує Н. Гайдук.
– Письмової згоди немає. Але є усна, і пан Ігор це може підтвердити, – відповідаю я.
– Тобто ви хочете сказати, що усною згодою він дав вам право використовувати його чесне ім’я в шахрайських діях? – запитала вона, на що я просто не зміг не обуритись:
– Давайте не перекручувати інформацію, тому що жодних шахрайських дій в експерименті газети "МБ" немає. Це моя робота, моє редакційне завдання, і називати шахрайськими діями його я би не волів.
Врешті, Наталія Гайдук висловила думку, начебто ми з Ігорем зговорилися: мовляв, мій товариш дав мені свою картку, яку зберігав у себе вдома, а я безпідставно та без доказів звинуватив поліклініку в порушеннях роботи реєстратури. А пізніше – взагалі звинуватила мене в тому, що я … викрав чужу картку з реєстратури. А ще згодом пані Гайдук вирішила зайнятися повчанням, заявивши, що газета "МБ" "не має права проводити журналістські розслідування чи експерименти злочинним шляхом".
– По-перше, не злочинним, – відповів я. – А те, чи було це злочинно, має визначити суд.
– Прокурор сказав, що це шахрайство, – вигукнула медик.
– А покажіть мені ці слова прокурора, – відповів я на її репліку. Але відповіді на це не почув.
Далі пішла тривала деструктивна суперечка. Будь-яка спроба пояснити працівникам свою позицію завершувалась постійними перебиваннями, вигуками і звинуваченнями…
"Вас треба судити! За те, що ви ввели в оману реєстраторів, і за те, що ви вкрали медичну книжку і винесли її за межі закладу", – продовжила заступник головного лікаря.
Під час годинної дискусії, яка тривала у робочий час, працівники поліклініки нарешті пояснили, що жодні положення про роботу реєстратури, які затверджені міністерством охорони здоров’я, не згадують про те, що амбулаторні картки видаються за пред’явленням документів.
– Це не митниця і не кордон. Розумієте? Немає жодного документа, який би передбачав такий порядок видачі їх, – заявила Наталія Гайдук.
І справді, в урядовому положенні про амбулаторні картки форми 0-25 згадка про паспорти пацієнтів є лише в тому випадку, коли людина вперше з’являється в реєстратуру, і їй відкривають нову картку. Натомість у положенні немає жодного слова про те, що видача картки на прохання пред’яви паспорта пацієнта є забороненою.
Однак мою пропозицію започаткувати в поліклініці практику видачі карток хворим за паспортами чи іншими документами медики назвали "протизаконною".
Натомість працівниць медустанови анітрохи не вразило те, що коли стороння особа отримує чужу картку, є порушенням конституційних прав пацієнта, бо поліклініка не захищає персональні дані своїх хворих.
До речі
Як це спрацювало в інших містах?
Аналогічний журналістський експеримент кілька років тому в Тернополі провели кореспонденти місцевої газети "RIA плюс". Там, на відміну від чернівецьких медиків, тернополяни зробили висновки: уже за два тижні після публікації у поліклініках почали видавати медкартки тільки за пред’явленням документів, які посвідчують особу пацієнта.
"Коли ми перевіряли ситуацію в Тернополі, то скористалися даними редакційних працівників, – розповідає журналіст Андрій ШКУЛА. – Тобто отримали згоду від людей на експеримент з їхніми даними, аби не "підставляти" звичайних громадян. Інформація, яку брав у колег, така ж, яку можна отримати на будь-яку людину: ПІБ та адреса. Все! З тим і пішов в міські поліклініки і в кожній вдалось отримати чужу картку. Вважаю експеримент корисним, бо міська влада одразу зробила висновки. Вже за два тижні всі медзаклади отримали розпорядження видавати медичні картки винятково після пред’явлення паспорта. У перші дні нововведення були нарікання від читачів, мовляв, "ви нам життя ускладнили". Та за тиждень-два всі звикли до нової і цивілізованої системи. Треба розуміти, що медична карта містить конфіденційну інформацію про людину. Із таким самим успіхом, наприклад, можна було отримати карту з наркодиспансеру чи шкірвендиспансеру. А кому треба, аби таку інформацію знали сторонні. Сподіваюсь, і чернівецька влада піде таким самим шляхом, бо місто має добру репутацію, і європейська практика йому би пасувала!".
Микола КОБИЛЮК
