RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

ГОСТЮК Василь Іванович

ГОСТЮК Василь Іванович
Заступник голови Чернівецької облдержадміністрації

ПАВЛЮК Михайло Вікторович

ПАВЛЮК Михайло Вікторович
Перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації

СЕРЕДЮК Володимир Богданович

СЕРЕДЮК Володимир Богданович
Заступник Чернівецького міського голови

БОГАТИРЕЦЬ Ігор Миколайович

БОГАТИРЕЦЬ Ігор Миколайович
Заступник голови Чернівецької ОДА

ПРИДІЙ Георгій Васильович

ПРИДІЙ Георгій Васильович
Голова Глибоцької райдержадміністрації

СЕНЧУК Руслан Іванович

СЕНЧУК Руслан Іванович
Голова Вижницької РДА

МИКОЛАЙЧУК Іван Васильович (1941-1987)

МИКОЛАЙЧУК Іван Васильович (1941-1987)
Народився 1941 року в Чернівецькій області, помер 1987 року в Києві
Актор, режисер, сценарист


Народився 15 червня 1941 року в селі Чортория Кіцманського району Чернівецької області в багатодітній селянській родині — четвертим із 13 дітей.
З 12 років грав у сільському самодіяльному театрі
Закінчив середню школу в с. Брусниця (її дерев'яне приміщення збереглося, а в новому приміщенні зараз діє музей І.Миколайчука)
1957 — закінчив Чернівецьке музичне училище.
1961 — закінчив театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О.Кобилянської.
1962 — одружився з акторкою того ж театру Марією Карп'юк
1963—1965 — навчання на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка).
В кіно дебютував ще студентом — у курсовій режисерській роботі Леоніда Осики "Двоє".
Загальне визнання Миколайчукові принесли ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі "Сон" та Івана Палійчука у "Тінях забутих предків". Знімався в них одночасно, також навчаючись на 2-му курсі. "Тіні забутих предків" здобули 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 Гран-прі) у 21 країні й увійшли до Книги рекордів Гіннеcа
У фільмі "Комісари" (1970) зіграв комісара Громова — людину з загостреною моральною сприйнятливістю і духовним максималізмом. Картина стала помітним явищем в українському кіноматографі, вона довела, що Миколайчук схильний до тонкого психологізму, до несподіваних контрастів і навіть парадоксів характеру.
З фільму "Білий птах з чорною ознакою" (1971) почалася нова сторінка у творчості Миколайчука — крім актора, він стає ще й сценаристом.
У фільмі Бориса Івченка "Пропала грамота" (1972) був не лише виконавцем колоритної ролі козака Василя, а й фактичним співрежисером. Працював над музичним оформленням фільму — картину супроводили пісні у виконанні тріо "Золоті ключі" (Ніна Матвієнко, дружина Марічка Миколайчук, Валентина Ковальська), у створенні якого І.Миколайчук відіграв не останню роль. В "Пропалій грамоті" він дав нове життя звучанню бандури — в жодному фільмі не використовувалися такі можливості цього інструмента.
У 1970-х рр. почалися гоніння на діячів української культури. Вилучили з кіно, а потім заарештували Сергія Параджанова. Зі звинуваченням у націоналізмі зіткнувся й Миколайчук. Вперше це сталося ще 1968 року, під час зйомок фільму "Анничка". У відповідь Миколайчук спалахнув, намагаючись пояснити різницю між "націоналізмом" і "патріотизмом". Інцидент закінчився доносом у Київ, де Миколайчука кваліфікували як "людину ворожої ідеології". Ще більш ускладнилася ситуація після фільму "Білий птах з чорною ознакою". Стрічку, що здобула Золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю, сприйняли як мало не випад ворожих націоналістичних сил. Акторові не раз доводилося пояснювати свою позицію в різних інстанціях.
"Тіні забутих предків" на довший час фактично заборонили до показу. "Пропала грамота" вийшла на екрани лише наприкінці 1980-х рр. І.Миколайчука поступово майже відлучили від творчого процесу. Протягом 5 років за вказівками партійних бонз його прізвище викреслювали з більшості знімальних груп, хоча багато режисерів хотіли бачити актора у своїх фільмах.
Лише 1979 року, завдяки заступництву секретаря з питань ідеологічної роботи Харківського обкому КПУ Володимира Івашка, вдалося отримати дозвіл на зйомки фільму "Вавилон ХХ" за романом Василя Земляка "Лебедина зграя"[3], в якому Миколайчук виступив сценаристом, режисером, актором і навіть композитором. 1980 року картина здобула приз "За кращу режисуру" на Всесоюзному кінофестивалі у Душанбе.
Наступний фільм, "Така пізня, така тепла осінь" (1981), режисером якого був Миколайчук і сцени з якого раз у раз перезнімалися з ідеологічних міркувань, уже не мав такого успіху, як "Вавілон ХХ".
1983 — Миколайчук створив сценарій картини "Небилиці про Івана", 1984-го готувався до роботи над фільмом за цим сценарієм, але постановку "Небилиць…" дозволили лише восени 1986 року. Проте через важку хворобу автор розпочати зйомки так і не зміг. Фільм зняв 1989 року (уже по смерті Миколайчука) Борис Івченко.
Помер Іван Васильович у Києві 3 серпня 1987 року. Похований на Байковому кладовищі
Лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка (1988, посмертно).


Фільмографія

34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи.

1964 — "Сон" (Тарас Шевченко)
1964 — "Тіні забутих предків" (Іван Палійчук)
1965 — "Гадюка", актор
1966 — "Бур'ян", актор
1967 — "Дві смерті", актор
1967 — "Київські мелодії", актор
1968 — "Помилка Оноре де Бальзака", актор
1968 — "Анничка", актор
1968 — "Камінний хрест", актор
1968 — "Розвідники", актор
1968 — "Визволення" (кіноепопея), частина 1-"Вогняна дуга", (Савчук)
1969 — "Визволення" (кіноепопея), частина 2-"Прорив", (Савчук)
1970 — "Білий птах з чорною ознакою", сценарист, актор
1970 — "Комісари", актор
1971 — "Іду до тебе", актор
1971 — "Лада з країни Берендеїв", актор
1971 — "Захар Беркут", (Захар Беркут)
1972 — "Наперекір усьому", актор
1972 — "Пропала грамота" (Козак Василь)
1973 — "Повість про жінку", актор
1973 — "Коли людина посміхнулась", актор
1974 — "Марина", актор
1974 — "Мріяти і жити", сценарист
1975 — "Канал", актор
1976 — "Тривожний місяць вересень", актор
1977 — "Відлюдько", сценарист
1978 — "Море", актор
1978 — "Під сузір'ям Близнюків", сценарист
1979 — "Вавілон ХХ", актор, композитор, режисер, сценарист
1980 — "Лісова пісня. Мавка", актор
1981 — "Така пізня, така тепла осінь", актор, режисер, сценарист
1982 — "Повернення Баттерфляй", актор
1983 — "Легенда про княгиню Ольгу", актор
1983 — "Миргород та його мешканці", актор
1986 — "І в звуках пам'ять відгукнеться...", сценарист
1989 — "Небилиці про Івана", сценарист


Фільми про І.Миколайчука

"Іван Миколайчук. Тризна", документальний фільм, режисер Василь Вітер (1989)
"Іван Миколайчук. Книга життя"


Дружина - співачка, народна артистка України Марія Миколайчук

Двоє з родини Івана знімалися в кіно – Юрій зіграв у фільмі Миколи Мащенка “Дитина” радянського солдата, який рятує життя дівчинці, і мовчазного, сором’язливого Богдана у “Білому птахові”. Йому надходили пропозиції зніматися з Прибалтики, Молдавії, але він відмовився і залишився жити в Чорториї. Наймолодша в родині Іванка зіграла у фільмі Артура Войтецького “Тронка” Тоню, свою ровесницю.


У Чернівцях іменем Івана Миколайчука названо вулицю та кінотеатр, на Алеї зірок на Театральній площі встановлено зірки Івана та Марії Миколайчуків.


У Чорториї відбудували батьківську хату Миколайчуків, облаштувавши під музей-садибу
Редактор: Igor
12-03-2012, 17:54
Коментарів 0 Переглядів 12 669


Художник Іван Салевич задонатив Віолетті суму на цілий дрон-камікадзе

За вчинене фігуранту загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні



Чому про гуманітарні швидкі допомоги з Італії мовчать фігуранти справи?

Швидкі допомоги нібито направили на фронт, але доказів цьому ніхто не хоче надавати
ВІДЕО Переглянути все відео

Живуть весело, дружно й ніколи не сваряться

"Країна Мрій" – це справжня казкова територія з сучасними атракціонами на будь-який смак. Тут є багато цікавого: велика батутна арена, лазертаг, лабіринт, інтерактив, ніндзя-парк, тарзанка та багато іншого. Для наймолодших гостей є спеціальна дитяча зона з атракціонами, адаптованими до їхнього віку.

Alterra School – це територія іншого навчання. Тут поєднуються академічні студії з проєктною діяльністю. Цінностями школи є демократичний підхід, екологічність та практичність. Тьютори школи здійснюють індивідуальний супровід кожної дитини. Допомагають школярам ставити цілі та досягати їх. Сприяють розвитку емоційного інтелекту та формуванню так званих soft skills у дітей.

Втомлюєтеся від нудного перебування в чергах для проходження медичного огляду? Ми маємо для вас відмінну новину! Тепер у Чернівцях доступна нова послуга - медичний огляд, який займе менше 30 хвилин!