На Зелені свята оселю прикрашають гілками дерев – липи, дуба, клена, ясена, травами і квітами на знак того, що Святий Дух дає життя усьому, що створено Богом. Ця традиція пов’язана з вірою в те, що зелень на Трійцю володіє особливою силою, яка захищає домівку від різного зла.

Намагаючись прикрасити свої помешкання до Зелених свят, чернівчани щороку обламують сотні дерев. Особливо дістається липам. Найбільше страждають дерева у парках і на околицях.

– Щороку спостерігаю, як на Зелені свята люди безжалісно ламають гілки дерев. Дехто тягне цілі оберемки, – розповіла по телефону мешканка Гравітона Олеся. – Не шкодують навіть липи на території школи №28, де навчаються їхні діти. Якось гуляла тут з донечкою пізно ввечері, бачу літній чоловік вириває липові гілки просто з корою. Кажу йому: "Що ви робите?". А він мені: "Нічого з цим деревом не станеться. Треба чимось на Зелені свята замаяти свою квартиру. Так завжди робили мої батьки, і я дотримуюсь цієї традиції". І продовжує далі ламати… Деякі дерева після свята всихають. А деякі дуже довго відроджуються. Коли дивлюся на них, плакати хочеться. Як люди не можуть зрозуміти, що нищать природу? Житло ж можна прикрасити квітами або травою. І не обов’язково ламати дерева. Після свят біля смітників височать цілі гори засохлих гілок.

– Я не радила би чернівчанам ламати гілки дерев, які ростуть на території міста, особливо на вулицях, і приносити їх додому. Вони дуже забруднені транспортними викидами, тому можуть завдати шкоди здоров’ю, – говорить інженер садово-паркового господарства міського тресту зеленого господарства Алла ХОМУТОВСЬКА. – Гілки потрібно ламати у лісі, при цьому обережно зрізати їх ножем. Однієї-двох буде цілком достатньо для оселі. Не варто брати їх оберемками, а коли засохнуть – викидати на вулицю. Краще використати для прикрашання житла трави і польові квіти, хоча теж у невеликій кількості. Якщо при ламанні гілок липи пошкодити 30 відсотків кори, дерево засохне. А щоб виросло нове – потрібні роки. Це саме стосується й інших дерев, які нищать на Зелені свята.

Зелені свята – це насамперед молитва, тому треба йти до церкви, – каже настоятель храму Пресвятої Трійці отець Володимир Плішка. – 30 травня – Задушна субота, коли молимося за душі померлих. А на Святу Трійцю зранку відправлятимуть святкову Літургію. Щира молитва принесе набагато більше користі, ніж гучні забави. Із давніх-давен збереглася традиція наводити до свят порядок у своїх оселях, прикрашати їх гілками липи, клена, ясена. Але для цього не обов’язково ламати цілі оберемки. Достатньо навіть кілька листочків або квіточок, пучечок зеленої трави. Заради одного дня завдавати стільки шкоди довкіллю не варто. Бо люди у місті інколи прикрашають не тільки свої домівки, а ще й сходи у під’їзді та вхідні двері. Вже за два дні усе це гілля засохне і його безжалісно викинуть на смітник. Ми не заперечуємо, що домівки треба замаїти на Зелені свята, але треба знати міру.

Довідка

У неділю, 31 травня, відзначатимуть одне з найбільших християнських свят – Святу Трійцю, або, як кажуть у народі, Зелені свята. Воно припадає на 50-й день після Великодня. Саме тоді на апостолів зійшов Святий Дух.

Наші далекі предки щиро вірили, що в цей день не можна купатися у водоймах, бо русалки могли затягнути на дно. На Трійцю освячували поля, щоб уберегти їх від повеней і градів. Наші прабабусі та прадідусі цього дня не давали худобі свіжої трави і не випускали її на пасовище. Пекли пшеничні пироги, обгорнуті капустяним або буряковим листям.

Вважалося, якщо на Трійцю пролити сльози на квіти або березові гілки, можна змити всі гріхи. Люди вірили, що трави після освячення мають цілющу силу. Тому хворим цього дня треба пити чай із м’яти чи меліси, а любистком мити голову і купати в ньому дітей.