Чи не всі мешканці чернівецького мікрорайону Гравітон прийшли провести в останню путь лікаря-інтерна Владислава Трепка, який загинув 12 лютого на Сході України, поблизу Дебальцевого. Прийшли старшокласники та вчителі школи № 28, де він навчався і де працють вчителями його батьки та сестра.

Владислава привезли в неділю чернівецькі волонтери, які доставляли бійцям у зону АТО допомогу. Загиблого Героя мешканці Гравітона зустрічали навколішки. Вони утворили живий ланцюг від центральної дороги до будинку, де проживав Владислав із батьками. Рідні захотіли, щоб останню ніч син провів із ними.




Біля під’їзду будинку – гори живих квітів та вінків. На столі стоїть портрет юнака, обрамлений вишитим рушником. На стіні написи "Герої не вмирають!", "Героям слава!".




Люди почали збиратися ще із самого ранку. Вони несли квіти та вінки, запалили свічки. Коли заграв військовий оркестр і з будинку винесли труну, всі заплакали.

"Це була дитина від Бога, – схлипує поруч жінка. – Батьки так ним пишалися. Він був дуже привітний, вихований, вітався з усіма сусідами".

– Я вчила колись Владика. До того ж була його сусідкою – живу в сусідньому під’їзді. Давно працюю в школі з його батьками. Владик був дуже старанний, людяний, завжди усміхався. Видно було, що виховувався в інтелігентній сім’ї, – розповіла вчитель хімії школи № 28 Алла Семенівна. – Владик хотів стати лікарем, тому добре вчив хімію та біологію. У нього дідусь був лікарем, то він продовжив цю традицію. Після дев’ятого класу вступив до медичного коледжу, потім закінчив медуніверситет. Навчався в інтернатурі, вступив на магістратуру. Мріяв стати хорошим хірургом.




– Владислав виявився справжнім патріотом України. Він завжди буде прикладом мужності для наших учнів, – каже вчитель, яка стоїть поруч. –Владик загинув, надаючи допомогу пораненим бійцям. Він врятував багатьох військових. І віддав за це своє життя. Хоча напередодні він приїхав додому. Мав повертатися назад у неділю. 15 лютого. Але йому зателефонували і сказали, щоб приїжджав скоріше, бо багато поранених. І він поїхав, бо був дуже совісний. А через день загинув. Мама дуже не хотіла, щоб син їхав. Напевно, відчувала недобре.




– Дуже співчуваємо родині, сумуємо разом із близькими. Це велика втрата для нас усіх. Через місяць, як розповідали його батьки, Владика повинні були мобілізувати назовсім, – плачучи, розповідає пані Алла. – У нього була кохана дівчина, з якою він хотів одружитися після повернення додому. Розмовляла з його батьком. Він сказав, що любить усіх своїх чотирьох дітей, але Владислав був йому найближчий по духу. Сподівався, що він доглядатиме за ним та дружиною на старості. Труну військові несли на руках. Люди утворили живий ланцюг, стали навколішки. Вся дорога була встелена живими квітами.




Нагадаємо, що Владислав Трепко проходив інтернатуру в Чернівецькій обласній лікарні, звідки поїхав у зону АТО. Лікар загинув під час чергового обстрілу, коли намагався надати допомогу пораненому. Владислав тривалий час провів у зоні АТО, врятував життя багатьом пораненим. У жовтні минулого року він розповідав molbuk.ua про бої і побут солдатів, а також приніс світлини.