11-12 лютого в приміщенні Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки буковинська трупа представить найгучнішу прем’єру свого нинішнього сезону...
Постановка "Землі" видатним режисером Василем Васильком була одним з облич історії чернівецького театру. Про постановку 1946-го року знав увесь Радянський Союз. Нині театр творить нову історію. До 150-ліття видатної письменниці колектив театру разом із заслуженим діячем мистецтв України Мирославом Гринишиним відкриває глядачеві іншу "Землю". У постановці глибоко розкрита історія Сави – людини, яка пішла на гріх заради землі.
Без сумніву, гастролі театру – важлива подія. Про них першими заговорили відомі українські театральні критики, які завітали на прем’єру вистави в Чернівцях 19 жовтня.
– Для Чернівецького театру ця постановка особлива тому, що вперше подається друга частина недописаної "Землі". Це буде постановка за інсценізацією 1946-го року, яку здійснив видатний режисер Василь Василько, але значно глибша, подана більш сучасно, – зауважує завідувач літературно-драматичної частини муздрамтеатру Наталія ФЕДОРОВИЧ. – У виставі порушено не тільки тему влади землі над людиною, а насамперед психологію людської душі. Ця історія хоча й передає трагічну правду тогочасного життя українського села, але її події актуальні й для сучасного суспільства, коли заради матеріального йдуть на підступні вчинки та жорстокі вбивства й, пориваючи з мораллю, втрачають духовність.
– Це не побутова вистава, а близька кожному, – наголошує режисер Мирослав Гринишин. – Нині театри марно ігнорують "Землю". Її вважають важкопідйомною, важкодоступною, не вартою уваги. Але ж цікава не лише земля, а глибина людських стосунків! Саме ці стосунки будуть актуальними завжди...
Голову сімейства Івоніку Федорчука грає сам директор муздрамтеатру Юрій Марчак.
– Мій персонаж – Івоніка Федорчук – голова сімейства, він має статус, має багато землі, яку він заробив, усе життя важко працюючи, – говорить Юрій Іванович. – Та, окрім неї, він нічого не бачить. Він не розуміє свого сина Саву, у якого не лежить до землі душа. Він більше любить Михайла – іншого сина, який так само бачить своє життя лише біля землі. Від цієї надмірної любові й стається трагедія. Часто батьки не розуміють, що така надто сильна опіка й бажання у своїх дітях втілювати свої нездійсненні плани ні до чого доброго не приводить. Ми маємо давати своїм дітям право на вибір, тільки тоді ми побачимо в них своє продовження...
У виставі задіяний увесь акторський склад, балет та оркестр театру. Художник-постановник – Андрій Романченко, композитор, диригент – Володимир Шнайдер, балетмейстер-постановник – Василь Гринюк.
