Децентралізація та створення об’єднаних територіальних громад – наймасштабніша за наслідками реформа з тих, що проводяться в Україні.

Експерти сходяться на думці, що процес об’єднання підштовхують два важливі стимули – додаткові фінансові ресурси, які громади отримують, і значно більша їхня самостійність.

Водночас до використання коштів громадами виникають певні зауваження.

Ремонти доріг та шкіл

Найбільшу частку видатків ОТГ у 2016 році спрямували на сферу освіти. Про це "МБ" розповів експерт із комунікацій Офісу реформ Чернівецького відділення Асоціації міст України Тарас ХАЛАВКА.

– Понад 60 відсотків видатків пішли на освіту – як на утримання закладів, так і на ремонт, – говорить експерт. – 10,5 відсотка – на органи управління, сім відсотків на охорону здоров’я, п’ять відсотків – на житлово-комунальну сферу та благоустрій, 4,5 відсотка – на культуру. Із субвенції в 45 мільйонів гривень левова частка пішла на ремонт доріг та бюджетних закладів. Зокрема 37% на установи освіти, 19% на ремонт доріг, 17% на охорону здоров’я. А на 5% із цієї субвенції громади придбали техніку для комунальних підприємств.

Громади змогли за рік реалізувати низку досить значних за об’ємом фінансування робіт.

– Кожній громаді вдалося зробити багато, – каже керівник Центру розвитку місцевого самоврядування області Тетяна ТАТАРЧУК. – Назву найбільші за обсягом фінансування об’єкти – це відкриття Центрів надання адмінпослуг у Глибокій та Великому Кучурові, центру первинної медико-санітарної допомоги у Глибокій, благоустрій центру та придбання техніки для збирання сміття у Сокирянах, будівництво дитсадка і амбулаторії у Волоківській ОТГ, ремонт дитсадка у Керстенцях Недобоївської громади, придбання комунальної техніки у Недобоївській та Мамализькій громадах. А ще дуже важливим є те, що громади розподіляли кошти між усіма населеними пунктами, ремонтували дороги і школи не лише у центральних селах, а й усіх, що входять до ОТГ.

Кошти від міжнародних донорів

Т.Татарчук розповіла про ще один напрямок роботи, спрямований саме у майбутнє – громади почали активно співпрацювати з міжнародними донорами, які готові вкладати гроші саме у розвиткові проекти.

– Суми тут відносно невеликі – до 140 тисяч гривень, – розповіла керівник Центру. – Однак ідеться про кошти на виготовлення проектної документації майбутніх проектів. А ще важливо, що громади вчаться працювати з міжнародними організаціями, які вже зараз пропонують фінансову підтримку конкретних проектів і з часом – як ми бачимо на прикладі Румунії та Польщі, – цей напрямок співробітництва буде тільки зростати.

Як приклад початку таких проектів Т.Татарчук назвала створення молочного кооперативу у Глибокій, виготовлення документації на фотоелектричну станцію у Рукшині.

Нині йдеться про те, щоб у кожній громаді був фахівець із залучення коштів від міжнародних донорів – державна інфраструктурна субвенція була значною для перших ОТГ, далі вона буде зменшуватися із зростанням кількості громад, а міжнародні донорські організації поки мало задіяні у реалізацію проектів.

Громадам видніше

Натомість у самих громадах переконані, що перш ніж братися за економічні проекти, слід навести лад у населених пунктах.

– Схоже, у Києві не дуже добре уявляють, що треба у нас робити насамперед, – вважає заступник голови Волоківської ОТГ Ярослав КУРКО. – Як можна розвивати сільські населені пункти, якщо немає доріг? Хіба може йтися про повноцінний розвиток Великокучурівської, наприклад, громади, якщо у неї не було нормального сполучення з Чернівцями, бо дорога геть розбита? Тому будувати підприємства у селах немає за що – держава ж достатньо коштів не виділила, і недоцільно без впорядкування території. Бо спочатку треба зробити дороги і прибрати сміття. Але найголовніше, що суть самоврядування полягає в тому, що громади самі мають вирішувати, що слід зробити насамперед – відремонтувати дорогу чи відкрити амбулаторію. Людям на місці краще видно, ніж з Києва чи Чернівців. Тому контроль з боку держави має бути лише за тим, щоб громади не порушували закон. А якщо порушень немає – то все решта є повноваженнями і свободою вибору громад. А для ОТГ найголовніше завдання – зрозуміти, що таке спроможність, щоб самим працювати над наповненням бюджетів.

Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook