«Щире каяття – єдине, що може пом’якшити вирок водієві «Лексуса»
Родичі та друзі загиблих під колесами "Лексуса" очікували під стінами суду з фотокартками дітей із чорними стрічками. Підсудного зустрічали зі слізьми та вигуками: "Вбивця! Що ти зробив з нашими дітьми?". Підтримати потерпілих прийшло чимало людей. Сподівалися того ж дня почути вирок суду, були переконані, що покарання – десять років ув’язнення за смерть чотирьох людей – надто мало. Бабусі безперестанку плакали, а батьки практично все судове слухання простояли.
На вимогу потерпілої сторони до матеріалів справи приєднали два цивільні позови. Василь Ватаман вимагає від підсудного моральної компенсації в розмірі мільйон 600 тисяч гривень, родина Шевченків – 11 мільйонів гривень моральних відшкодувань та 49 тисяч матеріальних збитків. Позови приєднали до справи, а підсудний погодився їх виплатити лише за рішенням суду.
Заступник прокурора області Олександр Васильчук зачитав обвинувачення в справі: "Громадянин Заплацинський С. обвинувачується в тому, що 31 липня 2009 року о 22.17, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки "Лексус-350", рухаючись по вулиці Винниченка зі швидкістю понад 60 кілометрів за годину, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не врахував дорожню обстановку, проявив самовпевненість, не зменшив швидкість, не надав перевагу в русі пішоходам... Внаслідок чого скоїв наїзд на 39-річну Ватаман Олену, 13-річного Ватамана Максима, 12-річну Шевченко Марію та 9-річного Шевченка Михайла...." Від яких травм загинули жінка й діти – було важко слухати. Зал ридав.
Підсудний понад три години судового слухання просидів з опущеною головою, а коли отримав слово, запевняв, що кається й визнає свою провину, мовляв, усе життя в нього перед очима буде той випадок. Монотонно просив вибачення в родичів.
"Не побачив пішоходів, бо об’їжджав бус"
Підсудний зізнався, що того злощасного дня він їхав додому напідпитку по вулиці Винниченка. Наголошував, що швидкість руху не перевищувала 60 кілометрів на годину. А наїзд на пішоходів пояснив як збіг обставин. "Попереду мене їхав мікроавтобус білого кольору. Він почав зупинятися перед пішохідним переходом. Я не встиг зреагувати, вдався до маневру. Почав гальмувати перед пішохідним переходом. Запізно побачив, що на "зебрі" пішоходи, десь за три-чотири метри. Куди потім подівся той бус – і гадки не маю".
На першому слуханні встигли дати свідчення четверо свідків. Молоді чоловіки, які пили пиво в барі "Меркурій" неподалік місця аварії, одноголосно підтвердили, що дітей розкидало по різні боки відносно осьової лінії дороги. Один зі свідків назвав приблизну швидкість руху "Лексуса" – понад 100 кілометрів на годину. Усі свідки одноголосно стверджували, що удар був дуже сильним.
– ...Жінка тримала за руку когось із дітей. Вони переходили дорогу всі разом, звичайним кроком. Якраз зупинився мікроавтобус, щоби пропустити пішоходів, – розповідав один зі свідків. – Пішоходи вже були практично на середині дороги, коли...
Суми моральних відшкодувань – нереальні
Сьомого грудня відбулося друге судове слухання справи. Представники потерпілих сподівалися, що справа достатньо прозора й вирок міг би прозвучати ще на першому слуханні. Та наразі не дали свої свідчення ще восьмеро із чотирнадцяти свідків. Третє слухання в Першотравневому районному суді відбудеться 14 грудня. Але й цього дня вироку суду ніхто не очікує.
– Після свідчень усіх свідків передбачене вивчення матеріалів справи та дебати прокурора, захисників та потерпілих, – коментує адвокат потерпілого Володимир Моісеєнко. – Та ми готові й до того, що захисники обвинуваченого можуть подати клопотання про додаткове розслідування. Коли прозвучить вирок суду, сказати важко. Пом’якшувальними обставинами для підсудного може бути лише визнання своєї вини та щире каяття.
Антоніна Бабчук
На вимогу потерпілої сторони до матеріалів справи приєднали два цивільні позови. Василь Ватаман вимагає від підсудного моральної компенсації в розмірі мільйон 600 тисяч гривень, родина Шевченків – 11 мільйонів гривень моральних відшкодувань та 49 тисяч матеріальних збитків. Позови приєднали до справи, а підсудний погодився їх виплатити лише за рішенням суду.
Заступник прокурора області Олександр Васильчук зачитав обвинувачення в справі: "Громадянин Заплацинський С. обвинувачується в тому, що 31 липня 2009 року о 22.17, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки "Лексус-350", рухаючись по вулиці Винниченка зі швидкістю понад 60 кілометрів за годину, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не врахував дорожню обстановку, проявив самовпевненість, не зменшив швидкість, не надав перевагу в русі пішоходам... Внаслідок чого скоїв наїзд на 39-річну Ватаман Олену, 13-річного Ватамана Максима, 12-річну Шевченко Марію та 9-річного Шевченка Михайла...." Від яких травм загинули жінка й діти – було важко слухати. Зал ридав.
Підсудний понад три години судового слухання просидів з опущеною головою, а коли отримав слово, запевняв, що кається й визнає свою провину, мовляв, усе життя в нього перед очима буде той випадок. Монотонно просив вибачення в родичів.
"Не побачив пішоходів, бо об’їжджав бус"
Підсудний зізнався, що того злощасного дня він їхав додому напідпитку по вулиці Винниченка. Наголошував, що швидкість руху не перевищувала 60 кілометрів на годину. А наїзд на пішоходів пояснив як збіг обставин. "Попереду мене їхав мікроавтобус білого кольору. Він почав зупинятися перед пішохідним переходом. Я не встиг зреагувати, вдався до маневру. Почав гальмувати перед пішохідним переходом. Запізно побачив, що на "зебрі" пішоходи, десь за три-чотири метри. Куди потім подівся той бус – і гадки не маю".
На першому слуханні встигли дати свідчення четверо свідків. Молоді чоловіки, які пили пиво в барі "Меркурій" неподалік місця аварії, одноголосно підтвердили, що дітей розкидало по різні боки відносно осьової лінії дороги. Один зі свідків назвав приблизну швидкість руху "Лексуса" – понад 100 кілометрів на годину. Усі свідки одноголосно стверджували, що удар був дуже сильним.
– ...Жінка тримала за руку когось із дітей. Вони переходили дорогу всі разом, звичайним кроком. Якраз зупинився мікроавтобус, щоби пропустити пішоходів, – розповідав один зі свідків. – Пішоходи вже були практично на середині дороги, коли...
Суми моральних відшкодувань – нереальні
Сьомого грудня відбулося друге судове слухання справи. Представники потерпілих сподівалися, що справа достатньо прозора й вирок міг би прозвучати ще на першому слуханні. Та наразі не дали свої свідчення ще восьмеро із чотирнадцяти свідків. Третє слухання в Першотравневому районному суді відбудеться 14 грудня. Але й цього дня вироку суду ніхто не очікує.
– Після свідчень усіх свідків передбачене вивчення матеріалів справи та дебати прокурора, захисників та потерпілих, – коментує адвокат потерпілого Володимир Моісеєнко. – Та ми готові й до того, що захисники обвинуваченого можуть подати клопотання про додаткове розслідування. Коли прозвучить вирок суду, сказати важко. Пом’якшувальними обставинами для підсудного може бути лише визнання своєї вини та щире каяття.
Антоніна Бабчук
Повернутися назад