Чому українки після заміжжя беруть прізвище чоловіка: що приховує ця традиція

Ще кілька століть тому українські чоловіки брали прізвище дружини після весілля. Втім, у сучасному суспільстві заведено навпаки — жінка після весілля бере прізвище чоловіка і дуже рідко залишає своє.

Звідки пішла така традиція серед українців? Примітно, що за часів СРСР її не було, передає видання "Телеграф".

{reklama}

Так, українські жінки після заміжжя переходять на прізвище чоловіка приблизно з XIV–XV століть.

Це ознаменувало перехід у сім’ю чоловіка і варіанта залишити своє дівоче прізвище не було.

У метричних книгах XIX-XX століть простежується домінуюча роль чоловіків.

У цих записах є дані про імена та прізвища українців, ці дані завжди записували першими у свідоцтво про шлюб та метрику дитини. При цьому запис жінки виглядав так: біля імені ставили прізвище її батька, а не матері.

Прізвище жінок записувалося в присвійній формі, тим самим вказуючи на те, кому вона "належить" — спочатку батькові, а потім чоловіку.

Примітно, що під час перебування України у складі СРСР зміна прізвища для жінки була не обов’язковою. У Кодексі про шлюб та сім’ю УРСР було сказано, що молодята можуть самі вирішити, яке прізвище буде спільне — дружини чи чоловіка.

Також дозволялося, щоб кожен із них залишився на своєму прізвищі.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram