Чернівці стануть містом-районом

Днями у столиці відбулася нарада у Президента України щодо здійснення територіальної реформи, а також Всеукраїнські збори представників місцевого самоврядування, де обговорювалася концепція реформи. На 24 травня в Івано-Франківську заплановано громадські слухання з проблеми територіального устрою. Про ті зміни, які очікуються під час територіальної реформи, розповідає міський голова Микола ФЕДОРУК.

– Чи є підстави вважати, що Чернівецьку область не буде ліквідовано?

– Зважаючи на концепцію територіальної реформи, яка пропонується, не йдеться про ліквідацію чи об’єднання регіонів. Навпаки, їх кількість зросте до 32-33. Адже міста, де є понад 750 тисяч мешканців – Донецьк, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, – отримають окремий статус міст-регіонів. Що ж до нашої області, то, враховуючи національну та історичну специфіку, її ліквідація була б помилковою. Ще за часів, коли Буковина входила до складу Австрії і була з Галичиною однією адміністративною одиницею, місцеві представники ставили перед монархом і урядом питання про надання Буковині окремого територіального статусу. І після революції 1848 року – у 1849-му – ця земля отримала статус герцогства у складі Австро-Угорської імперії. Тому і сьогодні треба пам’ятати історію. Це, очевидно, розуміють автори концепції територіальної реформи.

– Що таке місто-район і як в такому разі виглядатимуть Чернівці?

– Суть реформи, автором якої є Роман Безсмертний, – надати можливість мешканцям отримувати необхідні послуги в межах свого населеного пункту. Наприклад, якщо брати такі села, як Коровія, Остриця, Магала, то їм значно ближче і легше доїхати до міста, ніж до свого райцентру, і отримати необхідну довідку, послугу нотаріуса, оформити субсидію тощо. Це видно й на прикладі міських пологових будинків, один з яких зараз майже цілковито обслуговує мешканців навколишніх сіл. Радіус впливу міста Чернівців на навколишні села – десь близько 20 кілометрів. А якщо поглянути на концепцію територіальної реформи, то таке місто-район, як наше, буде надавати послуги мешканцям навколишніх сіл десь у радіусі 20 кілометрів. Добре це чи погано? Є ще різні нюанси, але, мабуть, для мешканців цих сіл це буде краще хоча б з огляду на те, що їм до Чернівців ближче, ніж до своїх райцентрів. Тому такі міста, як Чернівці, матимуть статус міста-району.

– Мешканці цих сіл вважатимуться вже міськими жителями?

– Про це зараз важко сказати. Адже для реалізації територіальної реформи і усунення існуючих суперечностей потрібно ухвалити та внести зміни в ще майже 300 законодавчих актів.

– Чи виграє від цього міський бюджет?

– Я гадаю, що не програє. І на зустрічі з Президентом України, яка передувала Всеукраїнським зборам представників органів місцевого самоврядування я наводив приклад здійснення територіальної реформи у Швеції. Тобто, якщо є політична воля вищого керівництва у здійсненні реформи, має бути й ініціатива знизу. Бо якщо робити це силоміць, то така реформа матиме мало перспектив або відбуватиметься важко. Шведи ж зацікавили населення економічно в укрупненні громад. Чим більша була територіальна громада, тим більше на одного її мешканця виділялося коштів з державного бюджету. І мешканці були зацікавлені в об’єднанні громад для розвитку інфраструктури, доріг, комунікацій. Нам треба скористатися таким досвідом і врахувати його.

– Яким чином у місті-районі відбуватимуться вибори міського голови і депутатів?

– Зараз про це говорити ще важко. Як я розумію, буде, мабуть, рада громади, куди обиратимуться депутати-представники, а в кожному невеличкому селі чи населеному пункті буде виборна особа – староста чи війт, але функції її будуть трохи іншими. Адже зараз є чимало сіл, де витрати на утримання сільської ради в десятки разів перевищують дохідну частину сільського бюджету.

– Як складеться під час реформи доля міських районів у Чернівцях?

– Я, наприклад, відстоюю ту позицію, щоби необхідні послуги надавалися якомога ближче до людей. Тому не бачу тут протиріч. Ми так будували модель місцевого самоврядування у місті, щоби функції районів не дублювали

функції міської ради. І сьогодні у нас функції соціального захисту, утримання житла, санітарного очищення виконують райони. Можна дискутувати, чи потрібно обирати районні ради, але виконавчі органи мають функціонувати. Хоча в концепції територіальної реформи передбачено, що райони можуть мати міста з населенням не менше 400 тисяч осіб, але унікальність Чернівців у тому, що вони за площею такі, як Львів. Тому вважаю, що районні виконавчі структури, які надають послуги людям, необхідно зберегти.

– Реформа призведе до зменшення бюрократичного апарату чи, навпаки, до його збільшення?

– Досвід попередніх реформ свідчить, що кожна з них призводила до збільшення бюрократичного апарату. Тому хочу сподіватися, що у цьому разі такого не станеться. Але все це треба рахувати. Тому одразу сказати неможливо.

– Коли буде здійснено територіальну реформу?

– Є декілька пропозицій. Одна з них – що реформу необхідно здійснити у 2006 році. Інший варіант – після виборів, у 2007 році. Яка точка зору переможе, так і буде. Але необхідно: по-перше, розуміння більшості, задля чого вона здійснюється. По-друге, потрібні серйозні фінансові вливання. За неперевіреними даними, Польщі вона обійшлася у 12 мільярдів доларів. Але віддача, за відповідної продуманості реформи, для людей буде.