«Усі після поранень поверталися на війну»: підприємець із Чернівців евакуйовує поранених військових

Віктор Оманчуковський із Чернівців – власник фірми, яка вже кілька років транспортує важкохворих людей. Часто ці виїзди проводять з європейських країн в Україну, або навпаки. Та на початку війни зосередився винятково на реанімаційних перевезеннях поранених військових.

Підприємець розповів "МБ", що лише за перші пів року війни у 2022 році їхній автомобіль наїздив 70 тисяч кілометрів.

{reklama}

28 лютого перевезли першого бійця

Хоча послуги компанії платні, навіть до війни Віктор намагався без грошей допомагати людям. Здебільшого допомагав хворим діткам та людям похилого віку.

– Кілька років тому треба було терміново везти дівчинку з Путили до Києва. До мене звернулася благодійниця Марта Левченко. У родини коштів на наші послуги не було. Ми, звісно ж, погодилися і безплатно перевезли дитину, врятували їй життя, бо чекати не було часу, – розповідає підприємець.

28 лютого 2022 року команда Віктора перевезла першого пораненого бійця у військовий госпіталь Чернівців.

– Військовий був бійцем 80-ї десантно-штурмової бригади. Мені зателефонували з військового госпіталю. Виїхала наша реанімаційна бригада у Херсон. Коли ми доїхали до Умані, рухатися до Херсона нам заборонили. Перед нами їхало дві швидкі допомоги у цьому ж напрямку, росіяни обстріляли їхні авто, ніхто не вижив, – каже Віктор. – Доїхали лише до Південноукраїнська на Миколаївщині. Там чекали. Лише за годину до місцевої лікарні доставили майже 200 поранених бійців. Уже на місці почали перепитувати військових, хто з Чернівців. Склали списки й передали їх у наш військовий госпіталь. Знайшли військового, за яким їхали. У нього було поранення голови. Його перевезли, а потім за списками, які мали, везли до нас й інших".

"Дивом вижив, але залишився без пальців"

Віктор Оманчуковський розповідає історії військових, яких йому доводилося перевозити до Чернівців.

"Минулого року везли важкопораненого військового, який дивом вижив. Його тримали у ямі, зі значними пораненнями він зміг звідти вибратися. Вже у полі його побачили наші штурмовики й підібрали. Наша команда також часто їздила на Київщину, коли там тривали важкі бої. З того, що ми бачили, хлопцю могли ампутувати всі кінцівки, він не приходив до тями. Нас супроводили 4 БТР, бо обстріли не припинялися. Військовому змогли організувати лікування в Німеччині. Лікарі врятували йому ноги, руки, але хлопець залишився без кількох пальців на руках й ногах. Після реабілітації відразу ж повернувся у військову частину, – ділиться В. Оманчуковський.

"Якщо не я, то хто?"

Ще один поранений, якого перевозила бригада Віктора, – 18-річний чернівчанин. У лютому 2022 йому виповнилося 18, і він пішов на війну добровольцем. Через пів року отримав перше поранення під Бахмутом.

– Це, напевно, хлопець, яким я тоді був найбільше вражений. Навіть після важкого поранення він не хотів залишатися вдома, хоча й міг. Він мені тоді казав: "Я не можу це залишити. Коли почалася війна у 2014 році, я був ще дитиною. Тепер 14 років моєму молодшому брату. Якщо ми не переможемо тепер, воювати доведеться і йому. А я не хочу, щоб він через це все проходив". Цей хлопчина через кілька місяців також повернувся на фронт. Всі, кого я перевозив, поверталися на війну, – ділиться Віктор.

Екіпаж у реанімобілі складається з водія, лікаря та медсестри. Водієм зазвичай є Віктор. До заснування фірми він пройшов курси домедичної допомоги, тому під час виїзду є парамедиком.

– Якщо в людини в дорозі стаються ускладнення, я можу надати домедичну допомогу під керівництвом лікаря або ж робити те, що він скаже, – каже.

Додає, що зараз важче організовувати благодійні виїзди, тому що вони не мають дозволу на виїзд за кордон. А такі виїзди – основна частина їхнього прибутку.

– Зараз, якщо є потреба, хоча б кілька разів на місяць намагаюся допомогти безкоштовно. Ще на початку 2020 року ми були внесені до системи "Шлях", тепер такого дозволу не маємо.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram