«Ігри, в які грають люди»: чому ми повторюємо одні й ті самі сценарії у стосунках

Фото: book-shops та knigogo.

Ловили себе на думці, що знову посварилися через те саме? Знайомий сценарій повторюється у стосунках: один ображається, інший виправдовується, а потім обидва роблять вигляд, що нічого не сталося.

А ще ми можемо роками чекати схвалення батьків, автоматично брати на себе роль "того, хто всіх рятує", ображатися, коли нам не дякують, або провокувати конфлікт лише для того, щоб отримати звичну емоцію.




Фото: yakaboo.

Психіатр і психолог Ерік Берн називав такі моделі поведінки "іграми". На його думку, у повсякденному житті ми не завжди говоримо одне одному те, що насправді хочемо сказати. За звичайною розмовою, суперечкою чи навіть жартом можуть ховатися неусвідомлені психологічні сценарії.

І найцікавіше – багато з них формуються ще в дитинстві.

У своїй відомій книзі "Ігри, в які грають люди" Берн пояснює, чому дорослі люди часом поводяться як діти, чому ми шукаємо схвалення, навіщо вступаємо у конфлікти та як минуле може непомітно впливати на наші рішення сьогодні.

Берн вважав, що всередині кожного з нас співіснують три стани "Я": Батько, Дорослий і Дитина. І залежно від ситуації ми перемикаємося між ними. Саме тому навіть серйозна доросла людина іноді може образитися "як дитина", повчати співрозмовника "як батько" або холодно й раціонально розкласти ситуацію по поличках.

Умовно кажучи, наша дитяча "пісочниця" нікуди не зникла – просто стала набагато більшою. Тепер замість іграшок у ній робота, гроші, стосунки, сім'я, дружба та соціальні ролі. А поруч із нами продовжують грати інші люди – кожен зі своїми правилами, звичками та сценаріями.

Транзактний аналіз, який розробив Ерік Берн, якраз і допомагає помітити ці повторювані моделі. Його мета – зрозуміти, які сценарії керують нашою поведінкою, і за можливості змінити ті з них, які заважають жити.

Тож molbuk.ua зібрав найцікавіші цитати з книги "Ігри, в які грають люди" – про дитинство, стосунки, самотність, близькість, минуле, звички та наше вміння жити "тут і зараз".

***

На щастя, вільна від ігор справжня людська близькість, яка є або принаймні повинна бути найвищою формою людського буття, приносить таку величезну винагороду, що навіть особи з нестійкою рівновагою можуть без страху та жалю відмовитися від ігор, якщо їм пощастить зустріти таку близьку людину.

***

Люді багато роблять тільки тому, що "так прийнято робити".

***

Сценарій - це постійно діючий життєвий план, створений в дитинстві під впливом батьків. Це психологічна сила, що підштовхує людину до її долі, незалежно від того, чи вона пручається чи підкорюється добровільно.

***

У кожної людини всередині заховані маленький хлопчик або маленька дівчинка, які відчувають, думають, діють, говорять і відповідають точно так, як би він чи вона чинили, будучи дитиною певного віку. Цей стан Я називається Я-Дитина.

***

Кожному необхідно зрозуміти свою Дитину не тільки тому, що з нею доведеться прожити все життя, але також тому, що це найбільш цінна частина його особистості.

***

В ранньому дитинстві кожен вирішує, як він буде жити і як помре, і цей план, завжди присутній в свідомості людини, ми називаємо сценарієм. Повсякденна поведінка може бути оманливою, але найважливіші рішення вже прийняті: людину якого типу він вибере в дружини, в якому ліжку помре і хто буде в цей момент з ним поруч. У житті може трапитися не так, але хоче людина саме цього.

***

Як минуле впливає на людей – дехто дозволяє йому вирішувати, ким вони є, а дехто робить його частиною майбутнього.

***

Розваги формують основу для вибору знайомих і можуть призвести до дружби.

***

Наприкінці вечірки кожна людина матиме певних обраних гравців, про яких їй хотілося б дізнатись більше, а всіх інших вона відкине, незалежно від того, як уміло та приємно кожен із них поводився у розвазі

***

Минуле впливає на людей – дехто дозволяє йому вирішувати, ким вони є, а дехто робить його частиною майбутнього

***

Гра – це тривалий ряд додаткових прихованих транзакцій, що прогресують, до чітко визначеного, передбачуваного результату.

***

Самотня людина може структурувати час двома способами: активністю і фантазією

***

Той, хто розпочав гру, робитиме більш інтенсивні зусилля, щоб продовжити її. Зазнавши жорсткої відмови у грі або після успішного зменшення винагороди, він буде впадати у стан, який називається "відчай", який дещо нагадує депресію, але істотно від неї відрізняється.

***

Проблема людини полягає у тому, як структурувати свої години неспання

***

Отримання автономії проявляється у звільненні або відновленні трьох здібностей: здібності до усвідомлення, спонтанності та близькості.

Раніше molbuk.ua публікував інформацію про метод психотерапії – логотерапію, яку придумав австрійський психіатр Віктор Франкл, поки відбував ув'язнення у таборі смерті.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram