DataLife Engine > Життя > До школи відправляють усім двором

До школи відправляють усім двором

До школи відправляють усім двором

Навколо високого вогнища танцюють щасливі діти. Хтось грає на маленькому баяні, хтось співає, дорослі накривають святковий стіл… Так напередодні першого вересня проводжають дітей у школу у дворі на вулиці Кафедральній у Чернівцях.

Проводи до школи – унікальна традиція, яку започаткували й бережуть уже десятки років окремі чернівецькі сім’ї.

Діти одягнули вишиванки

"Ми живемо у чарівному дворику", – кажуть щасливі діти про свою домівку. І справді, дітям пощастило жити у сім’ях, які товаришують роками. Так цього року провести дітей у школу зібралося чотири покоління чернівчан.
"Я йшла до школи 1954 року, і мене проводжала моя мама, яка нині вдома на веранді спостерігає за тим, як я проводжаю своїх онуків", – каже чернівчанка Олена БІЧЕР.

Цьогорічні проводи до школи відбулися у національному стилі.

– Народний одяг, – це дуже гарно й модно. У школі я переважно одягаю форму, але на свята разом із друзями з радістю одягаємо народний одяг, – каже школярка Олександра КУШНІР. – Ось і наше свято вирішили організувати у національному стилі...

Діти самотужки підготували театральні сценки, танцювальні номери, вивчили пісні та декламували вірші. Дорослі дивилися концерт, посідавши на лавицях у дворі. Аплодисменти не вщухали. Батьки були розчулені маленькими артистами.

– Цього року наше свято особливе, бо у перший клас ідуть аж троє дітей: Марія Кушнір, Олексій Пилипчук, Данило Бірюков, – каже десятикласниця Любов ПИЛИПЧУК. – Старші допомагали першокласникам підготувати номери.
Підготувалися першокласники добре. Вони грали на баяні, танцювали вальс, співали…

"Усі тут дружні"

Після концерту дорослі запалили велике вогнище й увесь двір сів за один великий святковий стіл. За столом – весело. Діляться спогадами.

– Пригадую, як ми самі влаштовували свято, дорослі не приєднувалися до цього дійства. Ми пекли картоплю, кукурудзу, з усіх балконів стежили за нашим вогнищем, за безпекою, – каже чернівчанка Людмила КУШНІР. – А нині я уже дивлюся, як виступають мої донечки Олександра та Марія… Також на святі присутня моя мама, вдома – бабуся…

– Проводи до школи у нашому дворі, здається, були завжди, – каже мати Людмили Олена Григорівна. – А ще у нас у дворі була тимурівська команда, яку організував ЖРЕП. Наша сусідка проводила фізичну зарядку, а ми допомагали старшим людям, наприклад, мили підлогу… Усі у нас тут дружні! У дворі ми навіть розкладали намети і святкували весілля. Отакий щасливий чернівецький дворик.
Валерія Чорней



Повернутися назад