Справжній чернівчанин по духу. Спогади людей про Миколу Федорука

Фото molbuk.ua

Чернівчани із теплотою згадують багаторічного Чернівецького міського голову Миколу Федорука, із яким сьогодні, 10 травня, попрощалися навіки.

У багатьох є свій спогад та добрі слова про колишнього мера, пише molbuk.ua

{reklama}

Аліна Круглецька багато років очолювала управління соцзахисту міськради. Звільнилася у 2011 році - тоді ж, коли тодішні депутати міськради усунули Миколу Федорука із посади мера. Каже, могла ще працювати, але після того, що сталося, вже особливого бажання не було.


Фото: Максим Козменко

Пригадує, як мужньо зовні та водночас болісно в душі Микола Трохимович пережив цей період.

“Так сталося, що коли знімали Миколу Трохимовича, я нездужала. І ту сесію міськради дивилася по відеотрансляції. Мені настільки було боляче! До цього часу згадую обличчя Миколи Трохимовича, коли він подивився в зал, попрощався і зачинив за собою двері. Він, очевидно, це дуже важко переживав. Велике щастя, що поряд із ним були любляча дружина та справжні друзі....”

Тоді ж багато із знайомих Миколи Федорука, яким він свого часу не раз допомагав, показали своє справжнє обличчя.

“Після того ми з ним і далі багато спілкувалися. Я була його довіреною особою, коли він балотувався в народні депутати, організовувала зустрічі. І було дуже неприємно, коли керівник однієї дуже великої громадської організації (не буду називати прізвища), якого я попросила дозволу влаштувати зустріч із членами організації, категорично відмовив. Пояснив це так: “Ми співпрацюємо із міською радою, там зараз інша політика, тому такої зустрічі не буде”. Мені тоді згадалося, скільки разів Микола Трохимович підтримував цю організацію...

А ще Микола Трохимович розповідав, що після його усунення із посади мера деякі люди, яких він добре знав - і не просто знав, а комусь допомагав, із кимось спілкувався, - переходили на протилежний бік вулиці, щоби з ним не вітатися.

Та все ж таких була меншість. Його підтримувала значна кількість чернівчан. І зараз Чернівці попрощалися із людиною, яка, не будучи чернівчанином за місцем народження, стала справжнім чернівчанином по духу. І надзвичайно багато зробила для нашого міста, громади. Не лише тим, що будував, а й тим, що зберігав цей чернівецький дух. Він жив містом і зробив для нього дуже багато. Тому Чернівці завжди його пам’ятатимуть”, - каже Аліна Круглецька.

Колишній ректор Чернівецького національного університету Степан Мельничук теж має що згадати.

“Я дуже багато співпрацював із Миколою Трохимовичем. Він був людиною державницького масштабу. Розумів роль університету в місті, в Україні. Як тільки міг, допомагав, ніколи не відмовляв, що би я його не просив. Підтримав ідею включення резиденції до спадщини ЮНЕСКО.

Пригадую 600-річчя міста, Чернівці тоді дуже гарно підготувалися. Микола Федорук активно залучив до цього святкування і університет. Ми у мантіях пройшли від резиденції через усю Центральну площу...

Ми разом бували у кількох закордонних поїздках. Спілкуючись ближче, я пересвідчувався, що Микола Трохимович справді був людиною широкомислячою, розумною. Цікавився: “Що ти зараз читаєш, розкажи?” Я відповідав, і він вигукував: “О, добре, я теж це прочитаю!” І записував назву книги.

Був дуже відповідальним у всьому. Толерантний, зручний у спілкуванні. Жаль, що пішов так рано...” - зітхає Степан Мельничук.

Ірина Вишневська понад 20 років працювала у міській раді у відділі комунікацій. Каже, то були дуже щасливі часи.

“У нас була чудова, продуктивна команда. Ми чули одне одного, у тому числі і критику, ділилися ідеями. Безперечно, бували різні моменти, у тому числі і суперечки. Але Микола Трохимович завжди умів визнати помилку і сказати: “Я неправий”.

Разом із тим, був вимогливим. У нас, як у школі, щотижня по понеділках відбувалися наради. Кожен отримував завдання і мав його виконати, а відтак прозвітувати.

Усього того, що запровадив Микола Трохимович, і не згадати. Він відновив Петрівський ярмарок, запровадив традицію щоденного звучання “Марічки” на вежі ратуші. Муніципальна бібліотека, майже єдина в Україні, - теж його ідея. І багато іншого...

Пригадую, як ішов вулицями міста, і до нього завжди підходили люди, хотіли сфотографуватися, розповідали про свої проблеми. Він усім допомагав. Був дуже людяним. І після того, як залишив посаду мера, ми продовжували спілкуватися, вітали одне одного із днем народження, зустрічалися. Безперечно, ця людина залишиться у моєму серці із найкращими спогадами, я вдячна їй за все”, - каже Ірина Вишневська.

Освітянка Тамара Мінченко розповідає:

“Я була директором школи-інтернату. На всі свята Миколая мер приходив і роздавав подаруночки дітям-сиротам. А як шанував мистецтво, артистів! Недаремно із ним прощалися сьогодні у театрі. Бібліотеки, музеї - це все у нас працювало.

Микола Трохимович не мав ніякої партії. Він казав: “Партія - це народ, чернівчани”.

Пригадую, як я, директорка інтернату, мешкала у напівпідвальному приміщенні. І коли до Миколи Трохимовича звернулася із проханням про виділення квартири, мені її надали. Я все запитувала у його заступника: “Може, я би хоч сорочку вишиту меру подарувала?” А він: “Що ви, Тамаро Антонівно! Микола Трохимович ніколи ні в кого нічого не візьме. Він вам допоміг тому, що ви працюєте, що ви громадянка цього міста”. Таки недарма його чотири рази обирали мером міста, а потім - депутатом Верховної ради! Він завжди пам’ятав про Чернівці...”



Екснардеп Максим Бурбак у прощальному слові назвав Миколу Федорука своїм вчителем і також подякував за все.

“Щодня Микола Трохимович ділився зі мною своїми напрацюваннями, думками, ідеями. Він завжди казав: “Усе минає, а Чернівці вічні”. В історії Чернівців ім’я Миколи Трохимовича вже записане золотими літерами. І наш обов’язок - продовжувати розпочате ним, відстоювати інтереси чернівчан. Спи спокійно, мій вчителю!”



Як повідомлялося, Микола Федорук помер 7 травня після важкої хвороби.

Із Миколою Трохимовичем прощалися сьогодні, 10 травня, спочатку у музично-драматичному театрі, потім - біля Ратуші. Опісля траурна процесія рушила до Руського кладовища, де колишнього міського голову поховали. Супроводжували кортеж гучними та тривалими оплесками.

Читайте також: Легенда Чернівців: якими були життя й діяльність Миколи Федорука, який сьогодні пішов з життя

Відновлення традицій, нові ідеї та реконструкції: чим запам’ятався Чернівцям Микола Федорук

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram