DataLife Engine > Новини Чернівців / Життя > «Починав із десяти вуликів»: на Буковині економіст став пасічником і лікує пацієнтів бджолами

«Починав із десяти вуликів»: на Буковині економіст став пасічником і лікує пацієнтів бджолами

«Починав із десяти вуликів»: на Буковині економіст став пасічником і лікує пацієнтів бджолами

Олексій Колодніцький народився в Нелипівцях, що на Кельменеччині: мама вчителька, батько – пасічник у колгоспі. Тато й нині доглядає бджіл.

Про це йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".

{reklama}

Односельчани, коли потребують меду, йдуть до Аза (так називають Олексійового тата). Таке ім’я йому дав колишній місцевий священник протоієрей Микола Колачковський, якого після війни радянська влада вигнала з будинку й він, тяжко хворий, жив у бабусі Олексія, яка співала у церковному хорі. Коли ж у 1947 році у неї народився хлопчик, то панотець нарік його іменем Аз, що означає "перший", а ще "цілитель". Як вгадав із іменем, бо Аз став відомим пасічником. Цей талант передався і його синові Олексію.

"Наші бджоли неагресивні, приносять гарний урожай"

– Доглядати за вуликами я допомагав батькові з дитинства, – згадує Олексій Колодніцький. – Тато в тодішньому колгоспі обслуговував велику пасіку, було 200 вуликів. За запилення садів бджолами тоді платили яблуками та соняшником, адже через цих трудолюбивих комах урожай збільшувався на 40 відсотків. Коли я мав 12 років, то батько виділив мені десять вуликів, щоб я самостійно їх доглядав. Я впорався з цим завданням. Коли закінчив школу, то вступив на економічний факультет ЧНУ, після якого деякий час працював за фахом, але на вихідні їздив в село й допомагав батькові. Жартома називав себе пасічником вихідного дня. Проживав у Чернівцях, бо дружина місцева, закінчила медакадемію. Коли ж на фірмі настали скрутні часи з об’єктивних причин, то вирішив повністю віддатися татовій пасіці.

– Багато маєте бджолосімей?

– Нині є 300 бджолосімей. Підвиди – "карпатська" та "карніка". Це бджоли не агресивні, добре акліматизовані, приносять гарний врожай. Йдеться про монокультурні меди. Це акацієвий мед: мало пилку, багато фруктози й мало сахарози, не кристалізується до року, особливо корисний для діабетиків та алергетиків. Мед із липи кристалізується протягом трьох-чотирьох місяців, особливо помічний при бронхітах. Ріпаковий мед має особливий попит у Німеччині, бо він має дрібний кристал та схожий на масло, а кристалізується протягом тижня. Мед із соняшника має найменше фруктози, а багато сахарози, тому він найсолодший із медів, кристалізується за два-три місяці, його варто вживати тим, хто має проблеми з кишківником.

«Починав із десяти вуликів»: на Буковині економіст став пасічником і лікує пацієнтів бджолами


Радіус польоту бджоли – 2,5 кілометра

– Таку велику кількість вуликів не можна утримувати в одному місці?

– В одному місці можна концентрувати 100 вуликів, якщо більше, то бджоли не матимуть достатньо меду, бо радіус польоту в них – 2,5 кілометра. Тому утримуємо пасіку в трьох місцях. Наприкінці квітня квітує ріпак – це перший набір меду, потім йде акація. Що ж стосується ріпака, то його хімізують, тому потрібно домовлятися з фермерами, щоб вони цього не робили, бо бджоли його запилюють. "Стоїмо" в районі станції Ларга, там гарний весняний ліс. Ще у Браїлівці, за декілька десятків метрів від Молдови. Свого часу в цій країні була прийнята програма висаджувати на неродючих землях акацієві гаї. От і користаємося цим. А ще мігруємо. Маємо спеціальні платформи, на які вантажимо вулики й вирушаємо в дорогу. Цього року побували на Івано-Франківщині , біля невеличкого села, де є 800 гектарів лісу й багато липи. На Буковині гречки нема, тому будемо освоювати Хмельниччину й Тернопільщину. До речі, гречаний мед корисний для сердечників. Цього сезону ми зібрали 2,5 тонни меду, запаслися 200 кілограмами воску, 800 – пилку. Маємо споживачів фактично по всій Україні. Урожай міг би бути більшим, але не було сприятливої погоди. Реалізовуємо й продукти бджільництва: крім меду – пилок, прополіс, маткове молочко, настоянки воскової молі й підмору, пергу. Крім цього, дбаємо й про бджолопакети, які успішно реалізовуємо серед пасічників. Робота на пасіці – справа кропітка й триває весь рік. Наприклад, зараз з майстром Віталієм Антонюком виготовляємо й ремонтуємо вулики, він теж пасічникує.

– Займаєтеся й апітерапією?

– Це сон на бджолах, коли внизу бджолосім’ї, а зверху лежанка. У такому будиночку пацієнти оздоровлюються. Дихають повітрям, до складу якого входить суміш парів меду, воску, прополісу, квіткового пилку. Монотонний гул бджіл є своєрідною медитацією, що дозволяє відволіктися від проблем, зняти втому. Моя дружина лікар-кардіолог, вона поєднує лікування медикаментозне з бджолиними продуктами. Йдеться про захворювання серця й судин, дихальних шляхів, кишківника, опорно-руховий апарат, порушення роботи ендокринних залоз.

Про результативність цих процедур старший лейтенант Олексій Колодніцький переконався на власному досвіді, коли в 2015-16 роках перебував в зоні АТО на Донеччині.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram



Повернутися назад