Кемпінг та лабіринт Соломона: на Буковині закладають перший дендропарк - фото

Віталій Чинчик із родиною закладають перший на Буковині дендропарк рідкісних та екзотичних дерев зі всього світу.

Кореспондентка molbuk.ua відвідала та прогулялась територією дендропарку.

{reklama}

Їдемо на околицю Хотина. Пан Віталій зустрічає нас біля гарної мурованої брами з дерев’яним дашком. Підбігли знайомитися чотирилапі улюблениці Марта і Зара. На стіні висить льодоруб, перев’язаний мотузкою, посередині – кована квітка едельвейса. Чоловік багато років займався альпінізмом, підкорив найвищі вершини світу, тому ці речі для нього символічні.

"Моїм життєвим девізом став цей напис: "Немає болі – немає перемоги". Для того, щоби досягнути якогось результату, потрібно добре попрацювати, – переконаний пан Віталій. – Плануємо закласти великий дендропарк із туристичною інфраструктурою для екологічного відпочинку. Робимо лише перші кроки. Роботи – на десятки років".

"Придбали чотири господарства"

Віталій Чинчик закінчив біологічний факультет ЧНУ. Багато років пропрацював у департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.

"Мої батьки проживали в Хотині, мали тут город. Депресивний район – ні води, ні газу, – пригадує чоловік. – Старший брат Валерій працював у Чернівцях спортивним лікарем. Ми часто приїжджали до батьків, відпочивали на Дністрі. З цих схилів відкриваються прекрасні краєвиди, до Хотинської фортеці рукою подати. Якось подумали: а чому б не закласти тут дендропарк та не відкрити туристичний комплекс для відпочинку. Проте минуло багато років, поки почали втілювати цю ідею в життя. Спершу придбали з братом два будиночки для дачі. Відремонтували їх, перекрили дах, провели воду та газ, обладнали ванни і туалети. Я займався альпінізмом, їздив у різні країни, привозив звідти рослини і висаджував їх для душі. З віком, а мені зараз 49 років, почав усвідомлювати, що хочу серйозно зайнятися улюбленою справою. Придбали з братом за безцінь чотири господарства на цих горбах. Тут проживали літні люди в стареньких хатках, схожих на шевченківську. Росли здебільшого горіхи та сливи. Я один не зміг би нічого зробити. Підключилася родина: брат, дружини ,четверо наших синів".

Роман закінчив факультет історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ, зараз допомагає батькові облаштовувати туркомплекс. "Це було моє свідоме рішення. Я все роблю: садівник, двірник, водій. Мені це подобається", – запевнив хлопець. Юрій, який закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки, був дуже зайнятий – зрізав старі дерева.

"Саджанці вирощуємо у розсадниках"

Пан Віталій показав, що вже вдалося зробити. Заходимо до кімнати з екологічно чистих матеріалів – деревини, цегли, є пічка на дровах. Дивує ліжко, вмуроване в стіну. "Воно дуже подобається дітям. Як тільки бачать його, одразу кричать "Залишимося тут!". Коли мене запитують, звідки така ідея, я нагадую їм слова з оповідання Екзюпері "Маленький принц" , що всі ми колись були дітьми, треба просто згадати про це, – сміється чоловік. – Усі проекти розробляю сам, для будівництва запрошую майстрів. Хочемо влаштувати відпочинок для різних людей: сімейних із дітьми, екстремалів, які подорожують на велосипедах і мотоциклах, тих, хто хоче порибалити на вихідних. Наступного року плануємо обладнати міні-їдальню, де можна буде харчуватися".

Піднімаємося на брукований майданчик із гойдалкою та пічкою-мангалом, де туристи можуть посмажити шашлики, запекти рибу. Захоплюють цікаві композиції з каміння, кований умивальник із чеканкою, спортивна стінка. Кожен елемент добре продуманий і зроблений з любов’ю.

У дерев’яних бочечках зеленіють пальми.

"Ці рододендрони я привіз колись із Кавказу, – показує пан Віталій. – Ось альпійська сосна, карпатський ялівець із Чорногірського хребта, кедр каліфорнійський, тис ягідний. Це секвоя – найтовстіше та найвище дерево на планеті. Рідкісна метасеквоя, яка росте в Центральному Китаї. Рослини – як люди, у них є своя біографія, мова, хвороби. Це цілий світ, який ми не хочемо розуміти. У нашому дендропарку ростимуть дерева майже ста видів із усього світу, зокрема з Америки, Європи, Японії, Китаю. Є червонокнижні, є досить рідкісні, яких немає навіть у Ботанічному саду ЧНУ. Деякі привозять знайомі, що знають про моє захоплення. Це не просто дендропарк. Це ціла екосистема з птахами, звірами, травами, квітами. Нічого подібного на Буковині ще немає".

Щоби не купувати дороговартісні деревця, почали вирощувати їх самі у трьох розсадниках.

"Цей процес займає до п’яти років, – каже чоловік. – Певний період рослини ростуть у горщиках, а потім висаджуємо їх у відкритий грунт. Спершу я не поливав саджанці, багато засохло. Тоді сказав собі: "Якщо засохло одне дерево, то посади три". Останнім часом всі прийнялися".

Кемпінг і лабіринт Соломона

У дендропарку вже висадили понад тисячу рідкісних та екзотичних дерев. Планують посадити ще кілька тисяч. Ми обійшли з паном Віталієм всю територію, яка займає чотири гектари й умовно поділена на три тераси . Вона знаходиться у зсувонебезпечній зоні й спускається до самого Дністра. Щоби укріпити круті схили, власники будують підпірні стінки з каменю, садять хвойні дерева. Тут ростуть лавровишні, буки червоні, ведмежа ліщина, кедри карпатські, сосна чорна, модрина японська, платани, їстівні каштани, кавові дерева… Все неможливо перелічити. Є навіть ціла бузкова алея. Про кожне дерево пан Віталій може розповідати годинами.

"Влітку тут справжній рай: бродять чаплі, бігають зайці та лисиці, стрибають білки, на Дністрі плавають качки. У цьому гайку ростуть маслюки. Цей старенький будиночок хочу зберегти, покрити його дранкою, – показав чоловік. – На цій ділянці плануємо обладнати кемпінг для тих, хто хоче жити в наметах. Проведемо сюди світло, воду, зробимо вбиральню. Це філософський лабіринт Соломона , де висадили майже 550 кущів самшиту. Коли вони підростуть, туристи зможуть блукати зеленими коридорами, осмислювати своє життя. Плануємо збудувати дитячий майданчик, поставити скрізь лавиці. Хочемо, щоби до нас приїжджали туристи з усієї України та зарубіжжя. Вони зможуть побачити старовинний Хотин, погуляти в дендропарку, послухати спів пташок, порибалити на Дністрі. Садимо цей дендропарк ще й для міської громади. Плануємо, що міські школи проводитимуть тут уроки біології. Науковці зможуть проводити різні дослідження. Співпрацюємо з Хотинським національним парком та Ботанічним садом ЧНУ".

– Якби я був бізнесменом, то ніколи не взявся би за цей проект, – зізнався пан Віталій. – Бо він матеріально невигідний з нашою інфраструктурою, дорогами, ментальністю людей. Можливо, в Європі через років 20 можна було би отримувати якісь прибутки. Я просто це люблю, живу цим. Хочеться зробити багато, але не вистачає часу. Працюю з ранку до пізнього вечора. Посадити дерево, покосити траву, привезти каміння… Я вже не зміг би залишити цю справу. У літній сезон зможемо прийняти до 70 відпочивальників. Для обслуговування будемо залучати місцевих мешканців.

По дорозі до Чернівців обговорюємо з водієм побачене та почуте.

"З великою повагою ставлюся до людей, які роблять щось корисне своїми руками, –сказав пан Олег. – А ці люди вклали багато праці. Вони не будують ресторан чи магазин для власного збагачення, а садять дерева. Вони ростимуть тут століттями для багатьох поколінь".



Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram