DataLife Engine > Новини Чернівців / Життя > Буковинець розповів, як поборов наркотичну залежність завдяки коханню

Буковинець розповів, як поборов наркотичну залежність завдяки коханню

Буковинець розповів, як поборов наркотичну залежність завдяки коханню

Поет та активіст проекту проти наркотиків Андрій Лоза не за чутками знає про небезпеку, яку несуть у собі наркотики. "Підсів" на наркотики Андрій досить рано – у 14 років. У такий спосіб хлопець проявляв своє бунтарство.

-Мені хотілося чимось виділитися, бути не таким, як усі. Мені дуже подобався Віктор Цой та фільм з його участю "Игла". Тож, захопившись наркотиками, я відчував, ніби продовжую грати головну роль у цьому фільмі.

Натомість, таке "захоплення" невдовзі призвело до сумних наслідків. Аби дістати гроші на чергову дозу, Андрій почав красти – став кишеньковим злодієм. За це і потрапив до колонії для неповнолітніх у Харкові.

Ув’язнення не вилікувало Андрія від наркозалежності. Адже на той момент він вже "заліз у систему": вкрасти – заробити гроші – отримати дозу.
Такий спосіб життя щоразу приводив молодого Андрія за ґрати. У в’язниці він перейшов на амфетамін та героїн. Наркотиків у місцях позбавлення волі, за словами А. Лози, вистачало. Тож позбутися цієї згубної звички в неволі не виходило. Зрештою, Андрій "відсидів" свій шостий термін - останній для себе, провівши загалом за ґратами шістнадцять з половиною років.

Під впливом свого тюремного товариша на прізвисько Бібліотекар ще у в’язниці Андрій захопився творами класиків світової літератури, зокрема Олдоса Хакслі та Альбера Камю. Тож на волі, підсумовуючи свій сумний досвід, чоловік почав розуміти, що живе неправильно.

-Від другого шлюбу в мене був син, для якого я був поганим батьком, адже бачився з ним лише тоді, коли був тверезим. А в періоди між "відсидками" це було рідко. Мені хотілося бути кращим батьком та… сином. Щоби мною нарешті почала пишатися мама, якій я завдав чимало горя, - каже Андрій.

Захоплення літературою, грамотне мовлення, позбавлене "фені" та
характерної жестикуляції, дозволило Андрієві спробувати себе в ролі журналіста. Спочатку йому запропонували роботу у спеціалізованій газеті "Плюс-мінус", а згодом він пройшов через ще три видання у Вінниці та Чернівцях. Разом із цим Андрій вирішив присвятити себе творчості та почав активно писати вірші.

-Тоді я зрозумів, що творчість здатна перемогти залежність. Наркотики дозволяли забути про весь негатив, який у собі накопичив, - каже Андрій.

Тоді ж Андрій знайшов кохану жінку, яка народила йому доньку.
Народження дитини остаточно зміцнило в Андрієві намір стати хорошим батьком та чоловіком. Він не хотів, щоби донечка бачила його коли-небудь під дією наркотиків.

-Мені стає бридко, коли уявляю себе "під кайфом" очима своєї дитини. Тож не маю права колись таке допустити ще, - каже А. Лоза.

Попри те, що від наркотиків Андрій відмовився давно, він цінує кожну хвилину своєї тверезості. Адже досі продовжує боротьбу із зіллям і не може визнати, що переміг остаточно. Каже – для відновлення залежності достатньо одного "зриву". Кожен наркоман, який зумів протистояти своїй залежності, підтвердить – жоден "кайф" не вартує однієї хвилини тверезості.

-Якщо описати коротко те, що відбувається у вас в голові під дією наркотиків – це морок та безумство. Нікому не бажаю пережити такі відчуття. Не існує безпечних наркотиків – будь-яке зілля веде лише до одного. Ви думаєте, що зможете в будь-який момент "зістрибнути", але це не так, - каже Андрій.

Нині А. Лоза став одним зі співавторів проекту "ТТ", назву якого його автори розшифровують, як "Твоя творчість – твоя терапія".

-Зброєю проти внутрішнього ворога як раз і є творчість, - резюмує колишній наркоман, а нині поет Андрій Лоза.



Повернутися назад